Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 472/1286/17-ц
провадження № 61-42797св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
третя особа - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року у складі судді Кучерявенка С. С. та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Ямкової О. О., Колосовського С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 та інші звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області
від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог до Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Веселинівська РДА) залишено без розгляду.
Наступною ухвалою суду від 28 листопада 2017 року Веселинівську РДА залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області
від 28 листопада 2017 року вищезазначений позов було роз`єднано. Виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання наказів вказаного управління незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 вересня 2016 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
На підставі вказаного наказу нею замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївські області
від 18 липня 2017 року затверджено розроблений за її заявою проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 та надано її у власність.
Однак, державним реєстратором відмовлено у реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку у зв`язку з реєстрацією такого права за ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою та наказ про затвердження документації й надання її останньому у власність прийнято з порушенням процедури відведення новоствореної земельної ділянки, формування та передання йому у власність порушують права ОСОБА_1 на отримання спірної земельної ділянки у власність. Уточнивши вимоги, позивач остаточно просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 квітня 2017 року №14-4696/14-17- СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наказ від 17 червня 2017 року №14-8693/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою й надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, також просила скасувати державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 .
У грудні 2017 року під час розгляду справи ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.
В обґрунтування позову зазначав, що він на законних підставах набув право власності на спірну земельну ділянку. Однак, як з`ясувалося у подальшому, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області затвердило ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність належної йому землі.
На його думку, вищевказані дії ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області порушують його право власності на земельну ділянку, у зв`язку з чим він просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 18 липня 2017 року
№ 14-9663/14-17-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області
від 04 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що передаючи спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_2 відповідачі порушили порядок надання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації, чим порушили права та інтереси ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд вважав його безпідставним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня
2018 року рішенняВеселинівського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_2 вказує, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваних судових рішень відбулось втручання в його право власності, яке є непорушним. Вважає, що права позивача за первісним позовом не могли бути порушені у зв`язку з наданням йому відповідної земельної ділянки, оскільки у ОСОБА_1 були відсутні права на таку земельну ділянку. Крім того, не порушено й право ОСОБА_1 на набуття іншої земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, заявник просить касаційну скаргу відхилити та залишити в силі рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року.
У відзиві заявник вказувала, що суди дійшли обґрунтованого висновку, задовольнивши її позовні вимоги й відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_4, при цьому суди правильно виходили з того, що видані ГУ Держкомзему у Миколаївській області накази суперечать статті 50 Закону України "Про землеустрій" і що спірна ділянка вже була сформована та зареєстрована, тому не могла повторно відводитись (формуватись заново) будь-якій особі. Висновки суду щодо порушення визначеного порядку передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки ґрунтуються на встановлених обставинах справи та вимогах закону.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2018 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 відкрито касаційне провадження, справу
№ 472/1286/17-ц витребувано з Веселинківського районного суду Миколаївської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року справу № 472/1286/17-ц призначено судді-доповідачеві ОСОБА_5 .
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 02 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.
Позивач до свого клопотання додала схему розташування земельної ділянки, з якої можливо встановити бажане її місце розташування, ідентифікувати її на місцевості.
15 вересня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ № 14-8687/14-16-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної власності Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га ріллі для ведення особистого селянського господарства.
На підставі договору від 27 вересня 2016 року ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Геокадастр" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Даний проект землеустрою 21 березня 2017 року погоджено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
13 березня 2017 р. ОСОБА_1 звернулася до відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про реєстрацію земельної ділянки, реєстраційний номер звернення - ЗВ-4803701812017. Державний кадастровий реєстратор, перевіривши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ТОВ "СП "Геокадастр", на відповідність вимогам законодавства, 21 березня 2017 року здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер НОМЕР_1 та видав на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику (позивачу) витяг за номером НВ-4803186952017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про неї, внесені до Поземельної книги та кадастровий план, як складову частину витягу.
Державним кадастровим реєстратором було повернуто заявникові документацію із землеустрою з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
Датою відкриття Поземельної книги на дану земельну ділянку є дата державної реєстрації земельної ділянки - 21 березня 2017 року, а номером Поземельної книги - кадастровий номер земельної ділянки.
Зважаючи на викладене, земельна ділянка в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га є сформованою, оскільки визначено її площу, межі, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, відомості про дану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру та розміщено на Публічній карті України .
Отже, з урахуванням вимог земельного законодавства відсутні підстави для нового формування на підставі іншого проекту землеустрою.
17 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проекту та відведення земельної ділянки у власність.
Проте територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у строки, визначені частиною дев`ятою статті 118 ЗК України, не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 .
Наказом від 18 липня 2017 року № 14-9663/14-17-СГ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надало у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, в тому числі ріллі площею 2,0 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора для реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку. Однак, у проведенні державної реєстрації права власності їй відмовлено, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав право власності на оспорювану земельну ділянку зареєстровано за іншим суб`єктом права.
06 березня 2017 року до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в порушення вимог
статті 118 ЗК України не здійснило належним чином перевірку документів, наданих ОСОБА_2 на їх відповідність вимогам земельного законодавства.
При наявності відомостей про те, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,0 га за заявою ОСОБА_1 вже сформована згідно з проектом, розробленим 27 вересня 2016 року ТОВ "СП "Геокадастр" на замовлення іншої особи, на підставі наданих їй дозволів, відкрито Поземельну книгу (датою відкриття якої є державна реєстрація земельної ділянки в державному земельному кадастрі) та їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 (що є номером поземельної книги), подальше формування земельної ділянки можливе лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.
Незважаючи на викладене вище, наказом від 15 квітня 2017 року
№ 14-4696/14-17-СГ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області надав ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою.
Згодом ОСОБА_2 подав розроблений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на погодження.
У порушення вимог пунктів 107-111 Порядку за відсутності підтвердження формування земельної ділянки на підставі розробленої документації із землеустрою ОСОБА_2, при наявності відомостей у Державному реєстрі відносно земельної ділянки, сформованої на підставі документів
ОСОБА_1 , наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області
№ 14-8693/14-17 - СГ від 17 червня 2017 року погоджено ОСОБА_2 проект землеустрою та надано право власності на спірну земельну ділянку.
На підставі вищезазначеного наказу 27 червня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, номер запису про право власності 21208247.
Отже, за вказаних обставин виникла ситуація, за якою на одну й ту ж саму земельну ділянку претендують дві особи. При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з відповідною заявою раніше, ніж відповідач ОСОБА_2, її дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, з дотриманням вимог законодавства, а тому правомірними.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.