Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/15705/16-ц
провадження № 61-23343св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року у складі судді Остапчук Т. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 08 та 22 серпня 2012 року між ним та банком укладені договори банківського вкладу строком на 6 місяців, за умовами яких ним внесено до банку грошові вклади у сумі 140 000,00 доларів США та
145 000,00 євро. Зазначав, що у лютому 2016 року він звертався до банку із заявою про розірвання договорів банківського вкладу та повернення залишків коштів за вкладами, проте відповідач на заяву не відреагував та кошти не повернув.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь суму вкладу у розмірі 140 000,00 доларів США та відсотки у сумі 53 677,12 доларів США за вкладом від 08 серпня 2012 року; суму вкладу у розмірі 145 000,00 євро та відсотки у сумі 44 548,97 євро за вкладом
від 22 серпня 2012 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що відсутні належні та допустимі докази того, що суми за вкладами та проценти не повернуті відповідачем.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на порушення вимог частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року АТ КБ "ПриватБанк" стверджує, що його майно націоналізовано у Автономній Республіці Крим, тому він не має можливості встановити, чи були укладені спірні договори взагалі, чи були кошти позивача повернуті йому чи ні, в якій кількості вони зберігалися станом на момент судового розгляду, при цьому будь-яких доказів цих тверджень до суду не надав, отже, суди попередніх інстанцій ґрунтували свої рішення на припущенні того, що позивач міг отримати грошові кошти раніше (у 2013 чи 2014 роках). Крім того, доводи щодо тимчасової окупації АР Крим та незаконного захоплення майна Кримських відділень АТ КБ "ПриватБанк" Російською Федерацією відповідачем не доведені належними доказами і не можуть бути законними підставами для відмови у позові та для звільнення банку, як юридичної особи, від виконання своїх обов`язків за договорами банківських вкладів.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 08 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір № SAMDN80000727730054 "Вклад VIP 6 міс." (далі - договір 1), за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав грошові кошти на строк вкладу.
У таблиці № 1 до вказаного договору зазначено основні параметри вкладу, а саме: сума вкладу - 100 000,00 доларів США зі строком вкладу на 6 місяців із 08 серпня 2012 року по 08 лютого 2013 року з процентною ставкою за договором 9 % річних. Період нарахування відсотків за вкладом - 1 місяць.
Згідно з квитанцією від 22 серпня 2012 року ОСОБА_1 поповнено суму вкладу на 40 000,00 доларів США.
22 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений ще один договір № SAMDN80000728101004 "Вклад VIP 6 міс." (далі - договір 2), за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав грошові кошти на строк вкладу.
У таблиці № 1 до договору 2 зазначено основні параметри вкладу, а саме: сума вкладу - 145 000,00 євро зі строком вкладу на 6 місяців із 22 серпня 2012 року
по 22 лютого 2013 року з процентною ставкою за договором 7,5 % річних. Період нарахування відсотків за вкладом - 1 місяць.
Одночасно з підписанням договорів банківських вкладів позивачу видано банком ощадні книжки (електронні) та пластикові картки, отримання яких підтверджується підписом позивача.
Судами встановлено факт укладення договорів банківського вкладу від 08 серпня та 22 серпня 2012 року, що підтверджується наданими оригіналами договорів та квитанцій про внесенням грошових сум.
Строк дії договорів закінчився 08 та 22 лютого 2013 року відповідно.
Пунктами 8 договорів банківських вкладів передбачено, що у разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення терміну вкладу клієнт не заявив банку про повернення вкладу і банк не заперечує проти продовження вкладу на новий термін, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, вказаний у таблиці 1 цих договорів. Термін вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. У разі, якщо банк заперечує проти продовження вкладу, він письмово або через sms-повідомлення повідомляє клієнта про це.
Із заявою про розірвання укладених 08 та 22 серпня 2012 року договорів банківського вкладу та видачу залишків коштів за цими договорами у відповідних валютах із належними відсотками ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" через три роки після закінчення строку дії договорів банківського вкладу, а саме