Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 622/437/14-ц
провадження № 61-26226св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року у складі судді Шабас О. С. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 07 травня 2013 року та посвідчений секретарем Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області на користь ОСОБА_3
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 станом на 07 травня 2013 року був важко хворою людиною, приймав сильнодіючі ліки та не міг власноруч підписати вказаний заповіт, крім того, не розумів значення своїх дій, заповіт засвідчено з порушенням форми, тобто він є нікчемним, так як не містить власноручного напису заповідача, що заповіт складений з його слів і ним прочитаний вголос, заповіт виготовлено секретарем сільради зі слів заповідача, про те не було особисто зачитано вголос, посвідчено без свідків, крім того не містить примітки про складання його за місцем проживання ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року залишено без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що позивачем не доведені обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, відсутні порушення діючого законодавства під час складання та посвідчення заповіту, які могли би бути підставою визнання його недійсним, крім того, на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у примірниках заповіту виконаний ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2017 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено вимоги частини першої статті 218 ЦПК України (в редакцій, чинній на момент розгляду справи в суді), заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, не було встановлено особу заповідача, так як паспорт ОСОБА_4 з січня 2013 року знаходився у позивача, заповіт посвідчено без свідків, підпис в реєстрі № 34 зроблений не ОСОБА_4
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи правом на подання заперечення на касаційну скаргу не скористалися.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
03 жовтня 2017 року цивільна справа № 622/437/14-ц надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
15 травня 2018 року цивільна справа № 622/437/14-ц передана до Верховного Суду.
05 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.