Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 539/2323/16-ц
провадження № 61-27489св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентземсервіс", Лубенська міська рада Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чабаненка Валерія Олексійовича на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 вересня 2017 року у складі судді Даценка В. М. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від
08 листопада 2017 рокуу складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентземсервіс" (далі -
ТОВ "Інвентземсервіс"; товариство), Лубенської міської ради Полтавської області про скасування приватизації земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що згідно договору дарування від 26 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Лубенської міської ради йому була надана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0574 га з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". Для проїзду та проходу до його земельної ділянки існує загальний проїзд з боку вулиці Гомона, який належав до земель Лубенської міської ради. Вказаний проїзд ще в 1959 році був наданий у користування колишньому власнику домоволодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_6, разом із земельною ділянкою для будівництва. Проїзд входив до присадибної земельної ділянки його домоволодіння, яку він приватизував частково, залишивши проїзд у комунальній власності та спільному користуванні з сусідами - мешканцями будинку № 11 .
В 2006 році між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_5, існував спір щодо розподілу земельної ділянки під домоволодінням. При цьому, в результаті розподілу земельної ділянки ОСОБА_5 бажала отримати в особисте користування територію загального проїзду. Однак рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 вересня 2007 року, залишеним в силі судом апеляційної інстанції, претензії ОСОБА_5 на загальний проїзд були відхилені.
В 2012 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вирішили приватизувати земельну ділянку під належним їм домоволодінням. Рішенням Лубенської міської ради Полтавської області від 20 січня 2012 року їм було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю.
В лютому 2012 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до
ОСОБА_1 за погодженням меж земельної ділянки. Переконавшись, що територія загального проїзду не підпадає під приватизацію, позивач підписав погодження, зробивши при цьому копії документів для погодження.
Навесні 2015 року між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_4 виник конфлікт щодо користування загальним проїздом, оскільки останні стали закривати ворота до загального проїзду, ключі відмовлялися надавати, перегороджували проїзд власним припаркованим авто. Згодом ОСОБА_5 повідомила, що проїзд вони приватизували, а тому ОСОБА_1 може ним користуватися лише з їх дозволу.
Позивач звернувся зі скаргою до Лубенської міської ради. Комісія міськвиконкому за результатами вирішення земельного спору дійшла висновку, що загальний проїзд існував давно, належить до земель Лубенської міської ради, при приватизації присадибної ділянки мешканцями будинку
№ 11 , був включений до меж та площі даної ділянки помилково. Комісія запропонувала встановити земельний сервітут щодо проходу та проїзду до садиби АДРЕСА_1 .
Позивача запропонований комісією виконкому варіант вирішення спору не влаштовує, оскільки сервітут може бути платним і строковим, і не убезпечить від створення в майбутньому можливих перешкод з боку відповідачів у користуванні проїздом.
Позивач не надавав згоди на приватизацію відповідачами загального проїзду до свого домоволодіння. Вважає частково невірним рішення Лубенської міської ради від 19 грудня 2014 року щодо погодження проекту землеустрою, розробленого ТОВ "Інвентземсервіс"та надання у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1 га із цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". Міська рада не звернула увагу на те, що з її власності незаконно вибуває проїзд загального користування площею не менше 0,0135 га.
При цьому, позивач вважає за необхідне скасувати приватизацію земельної ділянки відповідачів в цілому, оскільки у разі зміни конфігурації та площі земельної ділянки, має відбуватись і зміна кадастрового номеру, чого не відбулося.
ОСОБА_1 просив:
- визнати незаконною технічну документацію із землеустрою, яка була розроблена ТОВ "Інвентземсервіс"01 вересня 2014 року щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельної ділянки в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4, площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1 із цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)";
- частково скасувати пункт 25 рішення Лубенської міської ради (сорок сьома сесія шостого скликання) від 19 грудня 2014 року в частині надання безоплатно у власність відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та оформлення їм права спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку;
- виключити з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 травня 2017 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від
01 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Частково скасовано пункт 25 рішення Лубенської міської ради (сорок сьома сесія шостого скликання) від 19 грудня 2014 року "Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним особам і фізичним особам для різного цільового призначення" в частині надання безоплатно у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та оформлення їм права спільної сумісної власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2, площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1 із цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Лубенської міської ради Полтавської області на користь
ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що орган місцевого самоврядування помилково включив землі загального проїзду до садиби позивача, не перевірив проект землеустрою та не змінив цільове призначення цієї земельної ділянки, внаслідок чого вона безпідставно була передана відповідачам у власність.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Чабаненка В. О. відхилено.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 вересня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Чабаненка В. О., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
22 листопада 2017 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чабаненко В. О. через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні докази наявності земель загального користування - проїзду. Судами не досліджено генерального плану міста.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.