Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/49650/18-ц
провадження № 61-8746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фірма "ЕТРАНСА Шпедіціонс Акціенгезеллшафт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фірми "ЕТРАНСА Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року у складі судді Бортницької В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фірми "ЕТРАНСА Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" про стягнення заборгованості із заробітної плати.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 січня 2007 року між ним та Компанією "ЕТРАНСА" Шпедіціонс Акціенгезеллшафт", в особі голови правління Кочеткова А. О. укладений трудовий договір. 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 1, яка є невід`ємною частиною договору, відповідно до якої працівнику щомісячно виплачується заробітна плата у розмірі, еквівалентному 13 302,00 дол. США. Відповідно до договору позивач прийнятий на посаду директора Представництва компанії "ЕТРАНСА" Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" в Україні. Починаючи із 01 липня 2015 року позивачу не виплачується заробітна плата та станом на 30 вересня 2018 року відповідач заборгував заробітну плату у розмірі 518 988,00 дол. США.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з "ЕТРАНСА" Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 518 988,00 дол. США.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто з "ЕТРАНСА" Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 518 988,00 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з 01 липня 2015 року позивачу не сплачується належна йому заробітна плата. Згідно з умовами додаткової угоди № 1 її розмір становить 13 302,00 дол. США. Станом на 31 вересня 2018 року загальний розмір заборгованості становить суму 518 988,00 дол. США, що підтверджується актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 30 березня 2018 року № КВ135/612/АВ, складеним Головним управлінням Держпраці у Київській області Державної служби України з питань праці та приписом інспектора праці ГУ Держапраці у Київській області Державної служби України з питань праці від 30 березня 2018 року № КВ 135/612/АВ/П.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з фірми "ЕТРАНСА Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" (Республіка Австрія) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати на суму 14 099 803,19 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що оскільки ціна позову ОСОБА_1, визначена ним у сумі 518 988,00 дол. США, у гривневому еквіваленті станом на день пред`явлення позову становила 14 577 293,42 грн, зазначена обставина виключає можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, на час звернення позивача до суду із позовом трудові відносини між сторонами припинені не були, відповідачем не надано доказів, що позивач як директор Представництва не виконував трудових обов`язків. Виходячи зі змісту ухвали Комерційного суду м. Відень (Республіка Австрія) від 23 червня 2015 року, збереження частини підприємства "керівництво підприємством" визнано доцільним для реалізації завдань у зв`язку з закордонними відносинами, інкасації платежів та виставлення рахунків у ще відкритих господарчих операціях. При цьому суд вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості із заробітної плати в іноземній валюті - доларах США, не можуть бути задоволені, оскільки як умовами трудового договору, так і чинним законодавством, передбачено виплату такої заборгованості у розмірі, еквівалентному національній валюті України за курсом Національного банку України.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У травні 2019 року фірма "ЕТРАНСА Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що оскільки строк дії довіреності припинився з 01 грудня 2014 року і більше не продовжувався, то відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України це фактично стало безпосередньою підставою розірвання трудового договору з позивачем як директором представництва незалежно від будь-яких інших підстав. Жодної вини власника чи уповноваженого ним органу у затримці видачі трудової книжки не існує, адже позивач знав де зберігається його трудова книжка та мав самостійно повідомити відповідний орган про припинення його повноважень, і в зв`язку з цим отримати трудову книжку із наказом про звільнення у ДП "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв". Акт і припис винесені виключно у присутності позивача без жодного повідомлення відповідача про проведення вказаної перевірки. ОСОБА_1, незважаючи на закінчення його повноважень як директора представництва і завідомо знаючи про це, незаконно був присутній при проведенні вказаного інспекційного відвідування. Права позивача щодо проведення з ним розрахунку при звільненні не були жодним чином порушені компанією. Навпаки компанія виплатила суму вихідної допомоги значно більшу за ту, яка йому мала бути виплачена. Жоден із працівників представництва не звертався до відповідача із подібними позовними вимогами як позивач. Відповідно досить дивним здається той факт, що розрахунки з усіма іншими працівниками представництва проведені належним чином за виключенням позивача. Справа мала розглядатись лише у порядку загального позовного провадження, а отже, таке процесуальне порушення є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що під час її розгляду в суді першої інстанції компанія повідомлялась про такий розгляд в дипломатичному порядку. Не може існувати предмет позову про стягнення української заробітної плати в іноземній валюті. Позивач у своїй позовній заяві вказав відповідний зміст позовних вимог, а саме стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 518 988, 00 дол. США. При цьому, позивач не заявляв свої позовні вимоги про стягнення вказаної суми в українських гривнях. Суд апеляційної інстанції підтвердив фактично певну упередженість щодо позивача повне нерозуміння ведення бухгалтерського і податкового обліку представництвом як податковим агентом. Оскільки відповідач поставив під сумнів відповідність копії додаткової угоди оригіналу, тому суд апеляційної інстанції не мав брати до уваги вказану додаткову угоду як доказ, який фактично став підставою задоволення позовних вимог. Ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката Кострюкова B. I. на вчинення дій в інтересах позивача, оскільки він не містить обов`язкових реквізитів. На час звернення позивача до суду з цим позовом в суді продовжувався судовий розгляд вимог про той самий предмет і з тих самих підстав, заявлених позивачем у наказному провадженні.
У червні 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що до касаційної скарги не додано будь-якого документа, який би підтверджував рішення відповідача реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику. Втрата чинності довіреністю мала б єдиний наслідок - позивач втратив би можливість безпосередньо особисто підписувати правочини із третіми особами, не могло унеможливити проведення переговорів для подальшого укладення правочинів з іншими уповноваженими посадовими особами відповідача, тобто здійснення передбаченої положенням діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для відповідача. Представники відповідача були належним чином повідомлені про усі судові засідання і приймали активну участь у розгляді справи в усіх інстанціях.
У своїй касаційній скарзі заявник просив будь-яке питання стосовно цієї касаційної скарги розглянути виключно з викликом та за участю представника відповідача.
Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Разом із тим, як зазначено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що 05 січня 2007 між фірмою "ЕТРАНСА" Шпедіціонс Акціенгезеллшафт" в особі голови правління Кочеткова А. О. та ОСОБА_1 укладений трудовий договір.Відповідно до пункту 4.1 договору за виконання обов`язків, передбачених умовами чинного договору, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі, еквівалентному 4 705,89 дол. США у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату такої оплати.