Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 700/1382/13-ц
провадження № 61-17339св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2016 року у складі судді Добриднюк Н. О. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Пономаренко В. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання шлюбу неукладеним.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_6 28 січня 2011 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Згідно з копією актового запису від 28 січня 2011 року № 4 ОСОБА_6 власноруч розписався про реєстрацію шлюбу, про отримання свідоцтва про шлюб від 28 січня 2011 року серії НОМЕР_1 та право про повідомлення щодо внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану. При цьому звертає увагу, що всі його три підписи відрізняються один від одного. Так само всі три підписи відрізняються від підпису ОСОБА_6, зробленого ним у новому записі про розірвання шлюбу від 13 серпня 2008 року № 59, вчиненого відділом РАЦС Лисянського районного управління юстиції Черкаської області. Зі слів ОСОБА_7, який постійно проживав із ОСОБА_6, стало відомо, що у січні 2011 року її син особисто не подавав заяви про реєстрацію шлюбу та особисто не реєстрував ніякий шлюб із відповідачем.
Посилаючись на викладене, позивач просила шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, зареєстрований за актовим записом від 28 січня 2011 року № 4 відділом ДРАЦС Лисянського районного управління юстиції Черкаської області визнати неукладеним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26 травня 2015 року прийнято відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від правонаступництва ОСОБА_5 . Залучено до участі в цивільній справі правонаступника після смерті позивача її сина - спадкоємця першої черги ОСОБА_1 .
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року залучено правонаступників після смерті ОСОБА_5 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3
13 травня 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив шлюб, укладений між ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, що зареєстрований за актовим записом від 28 січня 2011 року № 4 Відділом ДРАЦС Лисянського районного управління юстиції Черкаської області визнати недійсним. В інші частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 у частині позовних вимог про визнання шлюбу неукладеним залишено без розгляду, розгляд справи у частині позовних вимог про визнання шлюбу недійсним продовжено за зміненими позовними вимогами.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2016 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним задоволено. Шлюб, укладений 28 січня 2011 року, актовий запис № 4, між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований відділом ДРАЦС Лисянського районного управління юстиції в Черкаській області визнано недійсним. Зобов`язано Відділ ДРАЦС Лисянського районного управління юстиції в Черкаській області анулювати запис про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, під час реєстрації шлюбу знаходився в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і не міг керувати ними. Також в судовому засіданні встановлено, що заяву про реєстрацію шлюбу телефоном передавала відповідач, вона ж оформляла всі необхідні документи для дострокової реєстрації шлюбу, збирала довідки з медичної установи і на момент реєстрації всі документи готові не були, а вона донесла їх пізніше. За таких обставин суд дійшов висновку про визнання укладеного між сторонами шлюбу недійсним.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що померлий ОСОБА_6 не усвідомлював обставин одруження, а отже, шлюб зареєстрований без його вільної згоди.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги стан алкогольного сп`яніння, як підставу, передбачену частиною першою статті 40 СК України - відсутність вільної згоди іншого з подружжя. В основу прийнятого судом рішення покладені показання єдиного свідка ОСОБА_7, щодо перебування ОСОБА_10 на час реєстрації шлюбу в стані алкогольного сп`яніння. Проте будь-які об`єктивні дані, щодо зловживання ОСОБА_6 алкогольними напоями позивачами не надані. Водночас у справі відсутні і будь-які об`єктивні відомості про перебування ОСОБА_6 на обліку в наркологічному диспансері або лікування з цього приводу. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що у померлого не було мізинця, частково фаланги великого пальця і мікроз (гангрена) другого та третього пальців правої лодоні, що в свою чергу і було причиною прояву ознак неоднакового підпису.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.