1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


24 липня 2019 року

м. Київ


справа № 760/4771/15-ц


провадження № 61-17684св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва

від 09 листопада 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів:

Гаращенка Д. Р., Ратнікової В. М., Пікуль А. А.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") звернулось із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до кредитного договору № 68/П/78/2008-840 від 03 квітня 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра"

(далі - ВАТ КБ "Надра"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра"), та ОСОБА_1, останньому надано кредит у сумі 88 236 доларів США зі сплатою 13,89% річних.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01 березня 2013 року процентну ставку за користування кредитними коштами було зменшено до 11,89% річних. В подальшому, кредит був конвертований у національну валюту.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 03 квітня 2008 року, відповідно до умов якого остання зобов`язалася перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором та її відповідальність із позичальником визначалась солідарною.

Позивач зазначав, що в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язання із повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 15 вересня 2014 року його заборгованість складала 1 086 590,23 грн, з яких 681 895, 62 грн заборгованість за кредитом; 325 090, 42 грн заборгованість за процентами; 35 201, 24 грн пеня за прострочення сплати кредиту; 8 823, 69 грн штраф за порушення умов кредитного договору; 3 638, 04 грн реструктуризована пеня та 31 941,72 грн реструктуризований штраф.

За таких обставин позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року, ухваленим у складі судді Коробенка С. В., позов ПАТ КБ "Надра" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за процентами за кредитним договором у розмірі 72 834,81 грн та пеню у розмірі 5 101,78 грн за прострочення сплати процентів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з моменту укладення додаткового договору від 19 листопада 2013 року продовжував неналежним чином виконувати зобов`язання за кредитним договором. В матеріалах справи відсутні докази направлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення кредиту, та отримання ним такої вимоги, тому дострокове стягнення кредиту неможливе, а стягненню з позичальника на користь ПАТ КБ "Надра" підлягає лише прострочена заборгованість зі сплати процентів, нарахована згідно з графіком погашення заборгованості від 19 листопада 2013 року, яка за період з 19 листопада 2013 року по 15 вересня 2014 року (в межах позовних вимог) становить 72 834,81 грн

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості із поручителя, суд першої інстанції виходив зі збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладення 19 листопада 2013 року, між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1, додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору. Вирішуючи справу в цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, в силу частини першої статті 559 ЦК України, порука ОСОБА_2 є припиненою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

ПАТ КБ "Надра" заборгованість за договором № 68/П/78/2008-840

від 03 квітня 2008 року в сумі 1 086 590,23 грн, з яких 681 895,62 грн заборгованість за кредитом, 325 090,42 грн заборгованість за процентами, 35 201,24 грн пеня за прострочення сплати кредиту, 8 823,60 грн штраф за порушення умов кредитного договору, 3 638,04 грн реструктуризована пеня, 31 941,72 грн реструктуризований штраф.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд не погодився з його висновком про обов`язок банку надавати докази направлення досудової вимоги боржнику, оскільки умовами договору, на які посилався суд першої інстанції, встановлений порядок саме позасудового вирішення спору, проте кожна сторона відповідно до вимог діючого законодавства має право обирати стратегію свого захисту, і звернувшись до суду з позовом, позивач реалізував своє право на дострокове повернення кредиту.

Апеляційний суд зазначив, що саме по собі ненадання доказів надсилання досудової вимоги про погашення заборгованості, не може бути підставою для відмови у задоволенні законного та обґрунтованого позову, оскільки права банку порушені позичальником та поручителем, які є солідарними боржниками перед позивачем.

Крім того апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку вважаючи, що умовами додаткового договору

від 19 листопада 2013 року збільшується обсяг відповідальності позичальника порівняно з первісною редакцією кредитного договору.

Під час укладення кредитного договору позичальнику були надані кошти у доларах США.

У 2013 році додатковою угодою змінено валюту кредиту на гривню із урахуванням курсу 7,9930 грн за 1 долар США. Натомість на час ухвалення рішення вартість 1 долара США становила більше 25 грн. Початкова процентна ставка встановлена на рівні 13,89% річних, а при укладені додаткової угоди 19 листопада 2013 року процентна ставка була зменшена до 11% річних. Згідно з пунктом 2.2.9 додаткового договору

від 19 листопада 2013 року було припинено нарахування комісій.

Вказані обставини апеляційний суд вважав зменшенням обсягу відповідальності як позичальника, так і поручителя, тому дійшов висновку про відсутність підстав вважати поруку припиненою.

Короткий зміст вимог касаційної скарг

У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року і залишити в силі рішення Солом`янського районного суду

м. Києва від 25 квітня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 760/4771/15-ц із Солом`янського районного суду м. Києва та зупинено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"

(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

07 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 760/4771/15-ц передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що ПАТ КБ "Надра" не дотримано порядок дострокового стягнення заборгованості визначений договором.

ОСОБА_1 вважав, що за відсутності вимоги позивача про дострокове повернення коштів, направленої позичальнику та поручителю, строк повернення кредиту є таким, що не настав, тому кредитор не вправі звертатись до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості.

Заявник вказує, що ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором апеляційний суд не з`ясував належним чином розмір заборгованості, не перевірив коли здійснювалась остання оплата за кредитом, не перевірив розмір нарахованих пені та штрафів.

Також заявник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом положень частини першої статті 559 ЦК України та помилковість висновку про відсутність збільшення обсягу відповідальності позичальника внаслідок укладення між позичальником та банком додаткової угоди 19 листопада 2013 року порівняно з первісною редакцією кредитного договору. Вважав, що внаслідок укладення додаткової угоди збільшилась процентна ставка без згоди поручителя, тому порука ОСОБА_2 є припиненою.

Крім того вказував на неврахування апеляційним судом того, що розрахунок заборгованості здійснений банком без урахування платежів внесених ним

17 лютого 2014 року, 14 травня 2014 року та 09 червня 2016 року.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У поданих в квітні 2017 року запереченнях на касаційну скаргу

представник ПАТ КБ "Надра" Бічуков А. С. посилався на те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені у ній, є необґрунтованими, а оскаржене рішення апеляційного суду ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що апеляційним судом до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 03 квітня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 68/П/78/2008-840 відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 88 236 доларів США на строк до 11 квітня 2037 року зі сплатою 13,89% річних за користування кредитними коштами.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 03 квітня 2008 року, згідно з яким поручитель зобов`язалась солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед кредитором.

05 серпня 2010 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 і поручителем ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 3, відповідно до пункту 1.3 якої в якості забезпечення позичальником виконання зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій у вигляді плати за управлінням кредиту, неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора, кредитор укладає з позичальником іпотечний договір за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Суди також встановили, що 01 березня 2013 року між ОСОБА_1 та

ПАТ КБ "Надра" укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору. В той же день між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладений додатковий договір до договору поруки.

Судами встановлено, що 19 листопада 2013 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору, згідно з яким сторонами було погоджено зміну валюти виконання зобов`язань за кредитом на національну грошову одиницю - гривню, при цьому зафіксовано, що:

- розмір зобов`язань позичальника з повернення кредиту станом на день підписання цього додаткового договору становить

681 895, 62 грн;

- розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів за користування кредитом складає 274 009,39 грн;

- на період з дня підписання додаткового договору і до дня повного виконання позичальником своїх зобов`язань (за умови їх належного виконання) плата за користування кредитом встановлюється на рівні 11% річних;

- в разі невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань процентна ставка встановлюється на рівні 15% річних.

Крім того, сторонами погоджено новий графік погашення заборгованості, згідно з яким позичальник щомісяця має сплачувати рівні платежі по 8 426,09 грн, при цьому, в період з 19 листопада 2013 року по 12 серпня 2024 року, ці платежі складаються з поточних нарахованих процентів та частини заборгованості за процентами, нарахованими за минулий період в загальному розмірі 274 009,39 грн.

Із вказаної додаткової угоди суди встановили, що починаючи з 12 вересня 2024 року позичальник у складі щомісячних платежів по 8 426,09 грн зобов`язувався сплачувати частину кредиту аж до повного його погашення 03 квітня 2037 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.


................
Перейти до повного тексту