ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа №826/724/16
адміністративне провадження №К/9901/62174/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2018 року (колегія у складі суддів Бояринцева М.А., Аверкова В.В., Шевченко Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (колегія у складі суддів Степанюк А.Г., Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі №826/724/16
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України
третя особа - Публічне акціонерне товариства "Банк "Київська Русь"
про визнання протиправною бездіяльності.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України, третя особа ПАТ "Банк "Київська Русь". Просив визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Банк "Київська Русь", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018, позовну заяву залишено без розгляду.
3. Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 24.09.2018. Просить скасувати рішення судів, а справу направити на для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Клопотанням від 24.09.2018 просив розгляд справи здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
5. 19.10.2018 від відповідача надійшло письмове заперечення на касаційну скаргу.
6. 22.10.2018 від третьої особи надійшло письмове заперечення на касаційну скаргу.
7. 31.10.2018 від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив на касаційну скаргу.
8. Ухвалою від 29.11.2018 Верховний Суд відповідно до ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
9. Ухвалою від 17.12.2018 Велика Палата Верховного Суду повернула справу до Касаційного адміністративного суду для розгляду, виходячи з того, що скаржник не зазначає про необхідність розгляду позовних вимог в поряду іншого судочинства, ніж адміністративне, а просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. 13.01. 2016 позивач звернувся з даним позовом до суду.
11. 04.06.2013 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку №49602-29 в іноземній валюті.
12. 13.10.2014 укладено договір №115230-29.1.2 банківського вкладу в іноземній валюті "Супер-вклад" із встановленим строком повернення вкладу у розмірі 1.700.000 доларів США 13.05.2015.
13. 19.02.2015 укладено договір банківського рахунку №13702-29.1.2 в національній валюті.
14. На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно якого з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" - Волкова О.Ю.
15. Дану інформацію на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено 20.03.2015. Крім того, у той же день на сайті НБ України розміщено прес-реліз з інформацією про причини та підстави визнання ПАТ "Банк "Київська Русь" неплатоспроможним.
16. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волковим О.Ю. надано останньому довідку від 02.04.2015 №2269/29-26159 щодо відкритих у банку рахунків.
17. 24.06.2015 позивачу виплачена гарантована сума відшкодування за вкладами в ПАТ "Банк "Київська Русь" у розмірі 200 000 грн. (лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.04.2018).
18. 12.08.2015 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Банк "Київська Русь" про стягнення солідарно коштів у розмірі 2 310 922,07 доларів США та 80 610,07 грн..
19. Крім того, 25.12.2015 Позивач направив на адресу Відповідача звернення, в якому просив прийняти рішення про відшкодування ОСОБА_1 завданої шкоди у розмірі 2.310.922,07 долари США та 80 610,07 грн. в еквіваленті за курсом НБ України на момент прийняття такого рішення).
20. Листом від 14.01.2016 № 20-0004/2478 НБУ надав представнику ОСОБА_1 відповідь на звернення від 25.12.2015.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
21. Справу по суті не розглянуто і доводи сторін обмежилися питанням строку звернення до суду.
22. Позивач вважає, що звернувся до суду у межах встановленого строку звернення. Стверджував, що рішення про визнання банку неплатоспроможним чи відкликання банківської ліцензії не містить інформації про підстави та причини його прийняття, адже вони є банківською таємницею; визнання банку неплатоспроможним не є безумовним свідченням порушення прав вкладника, адже банк може відновити свою роботу та виконання свої зобов`язання перед клієнтами; безпосередньо про порушення свої прав позивач дізнався з листа відповідача від 14.01.2016, яким було відмовлено у захисті таких прав; строк виконання депозитного договору позивача настав після визнання банку неплатоспроможним.
23. Відповідач наполягав на залишенні даного позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення позивача до суду. Вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним та може бути обмежене, зокрема, встановленим строком давності. Позивач з моменту публікації на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2015 оголошення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Хоча підстави віднесення банку до неплатоспроможних не оприлюднюються, у прес-релізі НБ України було окреслено причини та підстави прийняття такого рішення.
24. Позивач повинен був знати про встановлені п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження щодо виплати коштів та звернути увагу, що в силу ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" після запровадження тимчасової адміністрації НБ України не здійснює банківський нагляд за таким банком. Посилання ОСОБА_1 на звернення до НБ України є безпідставним та спрямованим на штучне поновлення строків, адже таке звернення та відповідь на нього не пов`язане з предметом позову, який взагалі подано раніше отримання відповіді НБ України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
25. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки моментом, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав є квітень 2015 року (отримання ОСОБА_1 від ПАТ "Банк "Київська Русь" довідки про наявність відкритих рахунків у банку), а не грудень 2015 року (не забезпечення відповідачем, на думку позивача, розгляду його звернення), то подання даного позову 13.01.2016 відбулося поза межами встановленого КАС України шестимісячного строку.
26. З моменту запровадження тимчасової адміністрації у банку НБ України не здійснює щодо такого банку заходів банківського нагляду, тому допущена, на думку ОСОБА_1, бездіяльність Національного банку України, могла мати місце виключно до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" 20.03.2015. Перебування такої інформації у загальному доступі дає підстави вважати, що починаючи з березня 2015 року позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав та вжити заходів щодо їх судового захисту.
27. Суди також зазначили, що на момент звернення до суду із вказаним позовом лист НБ України від 14.01.2016 ОСОБА_1 взагалі не отримував, про що він зазначив у позові. Крім того, предметом позову є визнання протиправною бездіяльності НБ України, що спричинили визнання ПАТ "Банк "Київська Русь" неплатоспроможним, а не дії чи бездіяльність Відповідача щодо розгляду чи не розгляду звернення позивача.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
28. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів про залишення позову без розгляду з таких підстав:
А) інформація про причини та підстави ліквідації банку не оприлюднювалась, через це встановити чи не порушив НБ України на цьому етапі права вкладників неможливо.
Б) Безпосередньо про порушення своїх прав позивач дізнався з листа НБ України від 14.01.2016, яким було відмовлено в захисті його прав, порушених в результаті неналежного здійснення банківського нагляду за ПАТ "Банк "Київська Русь". Суди дійшли неправильних висновків щодо початку строку для звернення до суду, тобто з дати введення тимчасової адміністрації. Позивач не заперечує про обізнаність щодо введення тимчасової адміністрації, але не це свідчить про те, що йому стало відомо про порушення з боку НБ України його права як вкладника банку та на очікування виконання НБ України його функцій з нагляду.
В) Окремо скаржник звертав увагу на порушення судами правил предметної юрисдикції. На його думку, спір має приватно-правовий характер.
29. У відзиві на касаційну скаргу НБ України просив залишити судові рішення без змін. Покликається на ті самі доводи, якими обґрунтовував пропуск позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що його доводи про те, що позивач повинен був дізнатись про порушення його прав з дати запровадження у банку тимчасової адміністрації та оприлюднення даної інформації підтверджуються усталеною судовою практикою Верховного Суду.
30. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" також просить залишити судові рішення без змін, оскільки позивач до суду звернувся в січні 2016 року, хоча про порушення своїх прав дізнався в 2015 році.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, перевірив доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в першу чергу звертає увагу, що Судом неодноразово розглядались справи у аналогічних правовідносинах, з аналогічним предметом спору, та висловлено правову позицію.
Зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/2158/17, постанові від 31.05.2018 у справі № 826/15789/16, постанові від 03.05.2018 у справі № 826/26727/15, постанові від 03.05.2018 у справі № 826/8153/16, постанові від 25.04.2018 у справі № 826/3994/16, постанові від 21.02.2018 у справі № 826/6940/16.