ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2019 року
Київ
справа №461/3479/16-а
адміністративне провадження №К/9901/9858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 461/3479/16-а
за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів"
до Виконавчого комітету Львівської міської ради,
треті особи: Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Львівське комунальне підприємство "Львівводоканал"
про визнання незаконним та скасування рішення
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів"
на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2016 року (у складі судді Государського А.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи - Міністерство регіонального розвитку та житло-комунального господарства України, Львівське комунальне підприємство "Львівводоканал" про визнання незаконним та скасування рішення № 292 від 18 вересня 2002 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 31 жовтня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 461/3479/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапу В.М.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 461/3479/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 липня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргами заявлено клопотання про участь в судовому засіданні представників, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ПП "Юридична компанія "Егіда-Львів" звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради в порядку статті 171 КАС України про оскарження нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, а саме про визнання незаконними і скасування Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року № 292, в частині окремих положень. Оспорюваними положеннями цих Правил передбачено обов`язок підприємств отримувати дозволи на скид стічних вод та відповідальність за скид стічних вод без такого дозволу.
Про порушення свої прав та інтересів у зв`язку із наявністю оспорюваних положень, які не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, позивач дізнався тільки після отримання 27 листопада 2015 року копії рішення Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 914/3315/15 і в процесу підготовки представником позивача апеляційної скарги на зазначене рішення господарського суду, аналізу законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо водовідведення.
16 листопада 2016 року та 17 листопада 2016 року до суду надійшли заперечення Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України та Виконавчого комітету Львівської міської ради на касаційну скаргу позивача в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими при дотриманні норм процесуального права, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Для з`ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними і скасування Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року № 292 в частині окремих положень.
При цьому, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, про наявність оскаржуваних Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року №292, позивачу стало відомо у 2006 році. Про це свідчить укладений 15 листопада 2006 року між ЛМКП "Львівводоканал" та позивачем договір № 306537 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що про порушення свої прав він дізнався тільки після отримання 27 листопада 2015 року копії рішення Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 914/3315/15.
Як вбачається із матеріалів справи, із даним позовом Приватне підприємство "Юридична компанія "Егіда-Львів" звернулося до суду 25 травня 2016 року, тоді як строк звернення з адміністративним позовом щодо оскарження рішення відповідача закінчився 15 травня 2007 року.
У зв`язку із чим колегія суддів, погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.