ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2019 року
Київ
справа №757/25575/17-а
адміністративне провадження №К/9901/18228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 757/25575/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (у складі головуючого судді Файдюк В.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії МВС України щодо відмови у призначенні та виплаті йому, ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності отриманої внаслідок захворювань пов`язаних з виконанням службових обов`язків пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та зобов`язати МВС України нарахувати і виплатити йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільненому 07 червня 2000 наказом ГУ МВС України в м. Києві № 202 згідно із Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за статтею 63 пункт "б" (через хворобу), спеціальне звання на момент звільнення - "прапорщик внутрішньої служби" відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" одноразову грошову допомогу як інваліду І групи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року позов задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року повернуто особі, яка її подала.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 09 серпня 2017 року у встановлений судом строк заявником апеляційної скарги усунуто не було, тому суд зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятими з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/25575/17-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапу В.М.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 757/25575/17-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовують тим, що судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права прийнято рішення про повернення апеляційної скарги. Зокрема, зазначає, що ухвали суду апеляційної інстанції від 09 серпня 2017 року відповідач не отримував, що підтверджується довідкою канцелярії Департаменту юридичного забезпечення МВС України від 29 вересня 2017 року. Таким чином, відповідач вважає, що був позбавлена можливості усунути недоліки, зазначені у вищевказаній ухвалі.
06 березня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є не прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої та шостої статті 187 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) ім`я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;