ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №2а-421/08
провадження №К/9901/6330/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання недійсним рішення, за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. від 28 січня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, у якому просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради від 27 березня 2002 року № 418 "Про анулювання документації на домоволодіння" в частині анулювання правовстановлюючої та технічної документації на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради від 27 березня 2002 року № 418 "Про анулювання документації на домоволодіння" в частині анулювання правовстановлюючої та технічної документації на домоволодіння
АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивовано тим, виконавчий комітет Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради, приймаючи спірне рішення, позбавив позивача права власності на домоволодіння, не зазначив на підстав якої норми закону та згідно якого порядку його позбавлено цього права.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року Дніпровській міській раді відмовлено у відкритті апеляційного провадження на постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.
5. Рішення суду мотивовано тим, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, а тому незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Зі змісту постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року не вбачається, що судом вирішувалось питання щодо прав та інтересів Дніпровської міської ради як органу, який здійснює правомочності щодо володіння, користування, розпорядження об`єктами права комунальної власності, відповідно, рішення про права та обов`язки Дніпровської міської ради судом не ухвалено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погодившись із постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року, 17 грудня 2018 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга Дніпровської міської ради обґрунтована тим, що постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року було вирішено питання, що стосується майнових прав та інтересів Дніпровської міської ради як представницького органу територіальної громади без залучення до розгляду справи як третьої особи. Вказує на те, що у зв`язку із загрозою обвалу будинку, оспорюваним рішенням відповідача була анульована правовстановлююча та технічна документація на домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взамін було надано благоустроєне житлове приміщення з державного житлового фонду - квартира АДРЕСА_1 . Посилається на те, що земельна ділянка, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1, у приватну власність позивача міською радою не передавалась. Вказане свідчить про порушення прав територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на розпорядження земельною ділянкою під будинком, який розташовано в зоні зсуву. Крім того, суд першої інстанції не вирішив питання про повернення позивачем до комунальної власності квартири АДРЕСА_1 . Оскільки предметом спору у справі є рішення виконавчого комітету Бабушкінвської районної у місті Дніпропетровську ради, належним відповідачем у справі є виконавчий комітет Бабушкінська районної у місті Дніпропетровську ради.
9. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
11. Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
12. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
13. У пунктах 46, 47 цього ж Рішення Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").