1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 805/3018/17-а

адміністративне провадження № К/9901/29593/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/3018/17-а

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов`янську Донецької області про визнання протиправної відмови, зобов`язання вчинення дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду (суддя Л. Б. Голубова) від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. А. Блохін, Т. Г. Гаврищук, М. Г. Сухарьок) від 18 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Донецькій області з вимогами про:

- визнання протиправною відмови Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801- VIІ "Про державний бюджет України на 2017 рік" (далі - Закон № 1801- VIІ) з 01 січня 2017 року в розмірі 3200 гривень;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень-червень 2017 року у розмірі, встановленому ч. ч. 2, 3, 5 ст. 133 Закону № 2453-VI, тобто, посадовий оклад - 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом № 1801- VIІ, з виплатою доплати за вислугу років 20% посадового окладу за період з 01 січня 2017 року в розмірі 3200 гривень;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 у 2017 році суддівську винагороду у розмірі, встановленому ч. ч. 2, 3, 5 ст. 133 Закону № 2453-VI, тобто, посадовий оклад у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом № 1801- VIІ, з виплатою доплати за вислугу років 20% посадового окладу.

Окрім того, позивач просив рішення в частині стягнення суддівської винагороди за місяць допустити до негайного виконання.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є суддею Першотравневого районного суду Донецької області. Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Перехідними положеннями вказаного Закону України встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону № 2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону № 1801- VIІ встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200,00 гривень. При цьому, відповідачем неправомірно здійснюється нарахування позивачу суддівської винагороди за січень-березень 2017 року з застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений у розмірі 1600,00 гривень.

Крім того, позивачу протиправно не нараховується щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 20 % від посадового окладу з січня 2017 року, виходячи з посадового окладу в розмірі 3200,00 гривень.

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, у позові відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 15 листопада 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі № 805/3018/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Стрелець Т. Г. - головуючий суддя, Білоус О. В., Данилевич Н. А.).

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року № 627/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду судді Першотравневого районного суду Донецької області, що підтверджується довідкою Першотравневого районного суду Донецької області від 02 серпня 2017 року. 15 червня 2015 року йому встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу, про що також зазначено у довідці суду.

15. Позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з заявою про нарахування суддівської винагороди в передбаченому діючим законодавством розмірі, а саме: в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, яка відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" складає з 01 січня 2017 року 3200,00 гривень.

16. Проте, листом від 05 липня 2017 року № 05-783/17 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області повідомило позивачу про відсутність підстав для виплати йому суддівської винагороди у 2017 році з розрахунку посадового окладу 3200,00 гривень.

17. Окрім того, судами також встановлено, що позивач призначений на посаду судді до набрання чинності Законом № 1402-VIII та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що 01 січня 2017 року посадовий оклад позивача, як судді місцевого загального суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, має становити 16000,00 грн., з огляду на положення Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VІІІ), згідно яких мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

19. Що стосується вимог позивача стосовно доплати за вислугу років 20% від посадового окладу, то вони є похідними від вимог про застосування до посадового окладу десяти мінімальних заробітних плат, а тому оскільки позивач здійснює правосуддя відповідно до Указу Президента України № 94/2017 від 03 квітня 2017 року, то з 05 квітня 2017 року, тобто, з дати коли позивач приступив до виконання обов`язків, судді йому належить нараховувати доплату за вислугу років 20% від посадового окладу, але виходячи з розміру посадового окладу 16000,00 грн..

20. За таких обставин та виходячи з розрахункових листків, наданих до матеріалів справи, з квітня 2017 року позивачу нарахована суддівська винагорода у розмірі 19200,00 гривень (посадовий оклад 16000,00 грн. та доплата за вислугу років 3200,00 грн.).

21. Таким чином, суди дійшли до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу посадового окладу з доплатою за вислугу років також відповідають вимогам закону.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.


................
Перейти до повного тексту