ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №826/715/18
адміністративне провадження №К/9901/16154/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі №826/715/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року №0066571409, відповідно до якого на позивача накладено штраф у розмірі 500 грн.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав на те, що ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс" здійснює діяльність з переказу коштів та не здійснює продаж товарів (робіт, послуг). Здійснення переказу коштів відбувається через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПКТС), який не є місцем проведення розрахунків у розумінні положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а є лише пунктом приймання платежів, а тому застосування санкцій, передбачених абзацом 3 пункту 1 статті 17 зазначеного Закону є протиправним. Крім того, позивач вказував на помилковість висновків податкового органу в частині застосування штрафної санкції саме у розмірі 500 грн., оскільки позивач не надає послуги мобільного зв`язку, а здійснив послугу з переказу коштів, вартість якої становить 0,05 грн. При цьому застосування фінансової санкції у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) можливе лише у разі вчинення повторного порушення протягом календарного року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс" є фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 18 лютого 2015 року ФК № 509 та на підставі ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 36/1 від 5 липня 2017 року здійснює свою діяльність з прийому платежів та переказу коштів через ПТКС.
15 грудня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс", а саме господарської одиниці - ПТКС, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 26/2, про що складено акт перевірки від 15 грудня 2017 року №001868.
Перевіркою встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме: проведення контрольно-розрахункової операції з поповнення мобільного рахунку через ПТКС на суму 500,00 грн. без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року №006657, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500 грн.
Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не було надано доказів того, що контрольна операція проводилась саме у зв`язку з виконанням функцій держави та за державний кошт, а не за рахунок коштів приватної особи. З огляду на вказане, суд вважав, що отриманий відповідачем розрахунковий документ є недопустимим доказом, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що є самостійною підставою для його скасування. При цьому суд першої інстанції зауважив, що податковим органом не надано і жодних доказів повторності вчинення відповідачем порушення щодо здійснення розрахункової операції без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим РРО. Більш того, на переконання суду, з аналізу правової норми, викладеної в абзаці 3 частини 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, вбачається, що передбачена нею санкція застосовується саме до суб`єкта господарювання, який безпосередньо здійснює продаж послуги. Втім, податковим органом не доведено факту продажу позивачем послуг мобільного зв`язку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд вказав на те, що положення Закону № 265/95-ВР чітко передбачають обов`язок комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ під час здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) застосовувати РРО, а тому прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про необхідність застосування РРО під час здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПКТС, фактично вказує на порушення пункту 2 статті 9 Закону №265/95-ВР. Натомість, позивача було притягнуто до відповідальності за непроведення розрахункової операції через РРО з фіскальним режимом роботи. При цьому положення частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР розмежовують поняття "розрахункова операція" та "операції з приймання готівки для переказу", а штрафна санкція за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР застосовується саме за не проведення розрахункової операції. Правова оцінка зазначеним обставинам судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, надана не була.
Крім того, позивач вказує на те, що апеляційним судом не було наведено спростувань висновкам суду першої інстанції щодо здійснення фактичної закупки не за рахунок контролюючого органу та недопустимості отриманої відповідачем квитанції як доказу у справі. Поза увагою також залишено і доводи позивача щодо неправомірного застосування відповідачем штрафної санкції саме за повторне вчинення порушення ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс" з урахуванням скасування попереднього податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.
29 липня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Податковим органом наголошено на порушенні позивачем приписів пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, при цьому і сам позивач не заперечує факт невикористання ним РРО у ПТКС, всупереч обов`язкової вимоги його застосування. На думку відповідача, доводи ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс", що місце проведення розрахункової операції не є місцем приймання готівки, є помилковими, оскільки платнику відповідні кошти зараховуються одразу. Крім того, НБУ також зазначає, що ініціювання переказу є одним із етапів здійснення розрахункової операції.
Щодо заявленого ГУ ДФС у м. Києві у відзиві на касаційну скаргу клопотання про розгляд справи за участю його представника, колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М. від 26 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Тандем-Фінанс" про розгляд справи за участю його представника та призначено справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 30 липня 2019 року без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі з урахуванням положень частини 1 статті 344, частин 5, 6 статті 262 КАС України, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні поданого відповідачем клопотання слід відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
програмно-технічний комплекс самообслуговування - у значенні, наведеному в Законі України 5 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346-III).
Підпункт 1.32-2 статті 1 Закону № 2346-III визначає, що програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
Таким чином, за допомогою ПТКС здійснюється прийняття готівкових коштів в якості початкового етапу усього циклу операції з переказу коштів (ініціювання, інкасація, фінансовий моніторинг та безпосередньо сам переказ).
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, вказав на те, що небанківська фінансова установа, якою є підприємство позивача, зобов`язана під час здійснення операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС застосовувати РРО.
Так, обов`язок використання реєстраторів розрахункових операцій для, зокрема, небанківських фінансових установ було встановлено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій" № 569-VIII від 01 липня 2015 року (далі - Закон № 569-VIII), яким внесено зміни до Закону №265/95-ВР.
Зокрема, Законом № 569-VIII, який набрав чинності з 23 липня 2015 року, було внесено зміни до статті 9 Закону № 265/95-BP, яка встановлює пільги щодо незастосування РРО. Відповідно до пункту 2 вказаної статті реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 149 "Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування" затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС, відповідно до абзацу 2 частини 1 яких для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори (далі - вбудований реєстратор), реалізація фіскальних функцій якими здійснюється відповідно до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, з урахуванням особливостей, визначених цими вимогами.