ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №0440/6927/18
адміністративне провадження №К/9901/16166/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 0440/6927/18
за позовом першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Марганецької міської ради, Відділу у справах сім`ї та молоді виконкому Марганецької міської ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Марганецька дитячо-юнацька спортивна школа №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, прийняту суддею Конєвою С. О.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Чабаненко С.В., суддів - Чумака С. Ю., Юрко І. В.,
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави (далі - Прокурор, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Марганецької міської ради (далі - відповідач-1:), Відділу у справах сім`ї та молоді виконкому Марганецької міської ради (далі - відповідач-2:), Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - третя особа-1, ГУ ДСНС у Дніпропетровській області), Марганецька дитячо-юнацька спортивна школа №2 (далі - третя особа-2), в якому просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Відділу у справах сім`ї та молоді виконкому Марганецької міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Марганецька дитячо-юнацької спортивної школи № 2, що зафіксовані у акті № 61 позапланової перевірки, проведеної у період з 06 листопада 2017 року по 10 листопада 2017 року Марганецьким міським відділом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;
1.2. зобов`язати Відділ у справах сім`ї та молоді виконкому Марганецької міської ради вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки;
1.3. визнати протиправною бездіяльність Марганецької міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень пожежної безпеки в діяльності Марганецької дитячо-юнацької спортивної школи №2;
1.4. зобов`язати Марганецьку міську раду вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки, у тому числі розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень.
2. Прокурор обґрунтовує своє право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій позбавлене права звертатися до суду з позовом про спонукання суб`єктів владних повноважень до усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти, а має право звертатися до суду лише з позовом про застосування заходів реагування шляхом зупинення діяльності відповідного закладу.
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року, позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у цій справі у прокурора відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з адміністративним позовом, оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області наділено повноваженнями звернення до суду з позовом щодо зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до статей 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. 07 червня 2019 року, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, перший заступник прокурора Дніпропетровської області подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду.
6. Перший заступник прокурора Дніпропетровської області у касаційній скарзі вказує, що судами попередніх інстанцій безпідставно ототожнено обсяг повноважень органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), визначених у статтях 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, з повноваженнями прокурора, передбаченими статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Прокурор підкреслює, що звертається до суду з позовом саме як самостійний учасник на підставі частини п`ятої статті 53 КАС України у зв`язку з відсутністю уповноваженого органу, а не в інтересах ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.
8. У касаційній скарзі прокурор також зазначає про наявність порушень правил пожежної безпеки, що допущені Марганецькою дитячо-юнацькою спортивною школою №2.
9. 14 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 0440/6927/18.
10. 02 липня 2019 року справа № 0440/6927/18 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
11. Конституція України від 28 червня 1996 року
11.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11.2. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
12. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).
12.1. Статтею 327, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
12.2. За правилами частини третьої статті 3 провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12.3. Приписами частини першої статті 341 визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12.4. На підставі частини першої статті 349 суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
12.5. Відповідно до частини першої статті 350 суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
12.6. Частиною третьою статті 5 установлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
12.7. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
12.8. За змістом частин третьої - п`ятої статті 53 у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
12.8.1. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
12.8.2. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
13. Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII)
13.1. Частиною першою статті 23 установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
13.2. Відповідно до частини третьої статті 23 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.