ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №200/14533/18-а
адміністративне провадження №К/9901/16454/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року (суддя Христофоров А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) у справі №200/14533/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ "Тар Альянс" від 9 листопада 2018 року № 45 та зобов`язати його повторно розглянути та задовольнити вказану заяву.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав на те, що звільнений від обов`язку сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), оскільки має місцезнаходження у зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), проте позивач змушений був сплачувати вказаний податок, адже без такої сплати неможливо перерахувати заробітну плату співробітникам. З огляду на вказане позивач вважає, що має право на повернення таких коштів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 9 листопада 2018 року ТОВ "Тар Альянс" звернулося до керівника Бахмутського управління Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою № 45, якою просило перерахувати помилково сплачені кошти у сумі 11 329 143,21 грн., оскільки воно звільнено від сплати ЄСВ з 14 квітня 2014 року на підставі пункту 94 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ), а нормативно-правовий акт, який би свідчив про завершення АТО, відсутній.
Листом № 52202/10/05-99-42-10 від 19 листопада 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило, що за даними в інтегральній картці платника, по підприємству станом на 6 листопада 2018 року рахується переплата у сумі 390 938,76 грн., тому керуючись частиною 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року № 6 (далі - Порядок №6), вирішено залишити без задоволення заяву щодо перерахування помилково сплачених коштів.
Суди встановили, що відповідно до інтегрованої картки платника податків у ТОВ "Тар Альянс" станом на 31 січня 2019 року наявна переплата в розмірі 390429,27 грн. за платежем "єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вказав на те, що дійсно з 14 квітня 2014 року позивач, який перебуває на обліку контролюючого органу, розташованого на території проведення АТО, є звільненим від виконання обов`язків платника ЄСВ. При цьому суд дійшов висновку, що положення Закону №2464-VІ не скасовує обов`язку платника щодо сплати ЄСВ, а надає можливість на період проведення АТО не виконувати вказаний обов`язок зі сплати у встановлені строки та у повному обсязі. Разом з тим, позивачем самостійно було нараховано, обчислено та подано звітність у 2014-2018 роках та сплачено грошове зобов`язання з ЄСВ. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сплачені позивачем кошти є помилково або надміру сплаченими. Крім того, суди вказали, що повернення спірних коштів становить ризик для найманих працівників позивача, яким в майбутньому буде не донараховано страховий стаж та не виплачено зароблений розмір пенсії.
Не погодившись з рішеннями судів, ТОВ "Тар Альянс" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вважає, що суди помилково вказали, що визначення та сплата суми єдиного внеску є правом позивача, оскільки це є встановленим пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ обов`язком. ТОВ "Тар Альянс" з огляду на перебування його підприємства на території проведення АТО в силу вимог Закону є звільненим від обов`язку сплати ЄСВ, але позивач був змушений здійснювати таке перерахування, оскільки відсутність такої сплати унеможливлювала перерахування заробітної плати працівникам. На думку скаржника, він підпадає під визначення "неналежний платник", а тому сплачені ним суми єдиного внеску мають бути повернуті у відповідності до пункту 3 Порядку №6. Враховуючи суперечливість законодавства, де, з одного боку, у позивача є право не сплачувати ЄСВ, а з іншого - він не може ефективно реалізувати це право, ТОВ "Тар Альянс" вважає, що у даному випадку застосуванню підлягають положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України та висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справі "Щокін проти України". Крім того, скаржник не погодився з висновками судів щодо можливого порушення прав працівників підприємства позивача, оскільки останні є гіпотетичними.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вирішенню в межах даного спору належить питання того, чи наявні підстави для повернення сум сплаченого ЄСВ у відповідності до Порядку №6 підприємству, розташованому у зоні проведення АТО, як такому, що звільнене від обов`язку сплати такого внеску, але добровільно його сплатило.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI).
Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VII (далі - Закон №1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року № 219-VIII пункт 93 постановлено вважати пунктом 94) такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.