ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа №816/841/17
провадження №К/9901/43868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді Жигілій С.П., Дюкарєва С.В.)
у справі №816/841/17
за позовом Приватного підприємства "Будгарант-7"
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування вимоги,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2017 року Приватне підприємство "Будгарант-7" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило суд скасувати вимогу Голови Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Оніщенко В.М. від 18.04.2017 №02/1977 про надання інформації.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем висунуто вимогу з перевищенням наданих законом повноважень, за відсутності підстав, визначених чинним законодавством.
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у справі №816/841/17 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у справі №816/841/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги повністю.
5. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило суд скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №816/841/17 та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у справі № 816/841/17.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі № 816/841/17.
У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
У зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.04.2017 Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесено вимогу про надання інформації №02/1977, якою Приватне підприємство "Будгарант-7" зобов`язано надати територіальному відділенню протягом 10-ти днів з дня отримання даної вимоги інформацію та завірені копії документів згідно вищенаведених питань окремо по кожній закупівлі згідно переліку.
8. Позивач зазначає, що вказана вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації від 18.04.2017 № 02/1977 отримана позивачем 15.05.2017.
9. Позивач не погодився з вимогою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації від 18.04.2017 № 02/1977, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував це тим, що право органів Антимонопольного комітету України вимагати інформацію у суб`єктів господарювання самостійного характеру не має, а передбачене законом у контексті виконання такими органами певних повноважень: розгляду справ чи заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення перевірки, дослідження ринків, реалізації конкурентної політики, в інших випадках, передбачених законодавством. Перелік питань, щодо яких вимагалось надати інформацію, не суперечить предмету дослідження, а оскаржувана вимога про надання інформації від 18.04.2017 № 02/1977 винесена відповідачем в межах здійснення повноважень щодо проведення дослідження ринку, визначених Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
11. Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого адміністративного суду не погодився та зазначив в оскарженій постанові, що перелік питань, визначених вимогою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017 № 02/1977 про надання інформації, не відповідає та виходить за межі предмету дослідження, зокрема, дослідження ринку закупівель товарів, робіт та послуг. Відповідний перелік документів, визначених у вимозі 18.04.2017 № 02/1977, свідчить про їх витребування фактично для здійснення перевірки позивача, а не для дослідження ринку. У зв`язку з порушенням вимог законодавства, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування вимоги відповідача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, зокрема, скаржник посилається на те, що судом не враховано норми п. 5, 12, 20 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет".
13. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не розмежував поняття "дослідження ринку" з поняттям "перевірка", що призвело до прийняття невірного рішення у справі.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
15. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Cловосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
16. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.