ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2019 року
м.Київ
справа №182/902/14-а (2-а/0182/37/2016)
провадження №К/9901/10732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 (суддя Шестакова З.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 (головуючий суддя Дадим Ю.М., судді Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.)
у справі №182/902/14-а (2-а/0182/37/2016)
за позовом ОСОБА_1
до Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області
третя особа - ОСОБА_2
про зобов`язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У лютому 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в якій просила суд визнати незаконним рішення Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 20.08.2001 №102 "Про землекористування громадян на території сільської ради" в частині виділення ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) земельної ділянки площею 0,35 га.
18.08.2014 ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги і просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Менжинської сільської ради Нікопольського району від 20.08.2001 № 102 "Про землекористування громадян на території сільської ради" в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,35 га, та зобов`язати виконавчий комітет Менжинської сільської ради Нікопольського району винести рішення, яким встановити розмір виділеної ОСОБА_1 земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, пропорційно до часток у праві спільної часткової власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 31/34 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,66 га. У зв`язку с тим, що рішення виконавчого комітету Менжинської сільської ради Нікопольського району від 20.08.2001 № 102 "Про землекористування громадян на території сільської ради" відповідно до вимог ст. 30 Земельного Кодексу УРСР (в редакції 1990 року) ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 0,35 га, за позивачем залишилась у користування земельна ділянка площею 0,31 га, що не відповідає її частці у спільній частковій власності на домоволодіння.
3. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.04.2014 у справі №182/902/14-а залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2
4. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 у справі №182/902/14-а залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині скасування та визнання незаконним рішення виконавчого комітету Менжинської сільської ради Нікопольського району від 20.08.2001 № 102 "Про землекористування громадян на території сільської ради" про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,35 га, у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з даними вимогами.
5. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 у справі №182/902/14-а у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії відмовлено.
6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 у справі №182/902/14-а постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 скасовано і закрито провадження у справі №182/902/14-а.
7. ОСОБА_1 з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом норм процесуального права і порушення Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області норм матеріального права, просить суд скасувати постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 та ухвалу у Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 справі №182/902/14-а і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду справи по суті.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2016 відкрито касаційне провадження у справі №182/902/14-а.
У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду головуючого судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 31/34 частин домоволодіння АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.09.2006 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Рачковою О.А., за реєстровим № 3478.
10. За колишніми власниками домоволодіння (колгоспний двір) за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 частки у праві спільної власності на домоволодіння були рівними по 1/2. ОСОБА_4 була членом колгоспного двора та за нею була закріплена земельна ділянка площею 0,35 га, а за ОСОБА_5 - земельна ділянка площею 0,31 га. Згодом частки у власності на домоволодіння змінилися, оскільки ОСОБА_5 добудувала будинок, однак розмір земельної ділянки у кожного залишився колишнім.
Після смерті ОСОБА_4 право власності на 3/34 частин домоволодіння перейшло до ОСОБА_6, яка в подальшому продала дану частку домоволодіння ОСОБА_2
11. Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 належить на праві власності 3/34 частин домоволодіння АДРЕСА_1 житловою площею 7,9 АДРЕСА_3 колгоспу АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 04.04.2000 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В., за реєстровим № 1177.
12. Рішенням виконавчого комітету Менжинської сільської ради Нікопольського району від 20.08.2001 № 102 "Про землекористування громадян на території сільської ради" відповідно до вимог статті 30 Земельного Кодексу УРСР (в редакції 1990 року) ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 0,35 га.
13. Позивач у своїх поясненнях наголошує, що зазначене рішення виконкому є протиправним та таким, що не відповідає реальним обставинам справи, оскільки частка ОСОБА_2 у спільному майні складає 3/34, у зв`язку з чим його частка земельної ділянки має відповідати зазначеній частині.
У зв`язку з існуванням спору щодо розміру земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку з урахуванням часток у праві спільної часткової власності жилого будинку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не зверталася до Менжинської сільської ради з заявою щодо встановлення розміру виділеної їй земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, пропорційно до часток у праві спільної часткової власності житловим домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, а також з врахуванням того, що на час розгляду справи у суді першої інстанції було чинним рішення Менжинської сільської ради від 04.12.2006 № 54 VI/V про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації для виготовлення державного акту на право приватної власності для обслуговування житлових будинків та господарських будівель, ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,31 га, згідно поданої нею заяви.
15. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на те, що спірні правовідносини склались з приводу обґрунтованості надання земельної ділянки та встановлення розміру земельної ділянки і мають ознаки цивільно-правового характеру, що свідчить про необхідність їх розгляду в порядку цивільного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції обмежено позивача у праві звернення до суду, яке передбачено ст. 55 Конституції України.
В ухвалі Нікопольського міськрайонного суду від 27.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, було вказано, що питання про скасування та визнання незаконним рішення виконавчого комітету Менжинської сільської ради відноситься до підсудності адміністративних судів.
17. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки відкрив провадження у справі за апеляційною скаргою, заслухав учасників справи, перейшов до дебатів, вийшов на нарадчу кімнату, а тільки потім проголосив відповідне рішення.