ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
м. Київ
справа №826/7997/17
адміністративне провадження №К/9901/15562/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Калінін О.С.,
представник позивача Глотова С.О.,
представники відповідача Даценко Т.Ю., Кальковець В.Л.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018 (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 (судді - Чаку ЄВ., Файдюк В.В., Коротких А.Ю.) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"- "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2017 року дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"" (далі - фірма "Укрінмаш", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) (далі - відповідач) від 27.03.2017 №0002061402 про застосування фінансових санкцій у вигляді нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 3 306 527,94 грн. як протиправне.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 1`432`948,56 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є неправомірним, оскільки невиконання вимог статей 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в межах зовнішньо-економічного контракту № 16/90-К від 22.12.2015, укладеного з компанією "Krave Corp" (резидент США), в період з 01.09.2016 по 27.02.2017 викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), дія яких розпочалася з 30.06.2016 та продовжувалася на момент проведення перевірки контролюючим органом, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 №703/21.0-10.3. Відповідно ж до статті 6 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" перебіг строків, встановлених статями 1 та 2 цього Закону, зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018, позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 №0002061402.
Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову вмотивований тим, що нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні контракту № 16/90-К від 22.12.2015, укладеного фірмою "Укрінмаш" з компанією "Krave Corp", здійснене відповідачем протиправно, оскільки дія форс-мажорних обставин з 30.06.2016, факт настання яких підтверджений висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 №703/21.0-10.3, виключає правові підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 184/94-ВР).
Офіс великих платників податків ДФС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ці доводи відповідач обґрунтовує посиланням на те, що відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 185/94-ВР підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. Інші документи, зокрема висновок Торгово-промислової палати, не є належним підтвердженням дії форс-мажорних обставин. Крім того, позовні вимоги фірми "Укрінмаш" про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0002061402 обґрунтовані лише доводами про протиправне нарахування пені по контракту № 16/90-К від 22.12.2015 з компанією "Krave Corp". За цим контрактом пеня нарахована в розмірі 1`432`948,56 грн, тоді як згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням пеня нарахована в розмірі 3306527,94 грн. не тільки по зазначеному контракту, а й по інших зовнішньо-економічних контрактах позивача. Хоча нарахування пені по інших контрактах позивач не оспорює, суди попередніх інстанцій скасували податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0002061402 повністю та не навели будь-якого обґрунтування такого рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДФС та ухвалою від 02.07.2019 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.07.2019 о 16:00.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, доводить, що дія форс-мажорних обставин як підстава, що виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків за контрактом № 16/90-К від 22.12.2015 з компанією "Krave Corp", підтверджена у спосіб, встановлений статтею 6 Закону № 185/94-ВР, статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пунктом 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2017 №40 (3).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду заслухав пояснення представників сторін щодо наведених у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу доводів, перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з підстав, які викладаються нижче.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення- рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте на підставі акта перевірки від 06.03.2017 №409/28-10-14-02/14281072, в якому зроблено висновок про порушення фірмою "Укрінмаш" статей 1, 2 Закону №185/94-ВР внаслідок несвоєчасного отримання від нерезидентів валютної виручки за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К та товарів за імпортними контрактами від 22.06.2015 №16/36-К, від 17.07.2015 №16/45-1К, від 12.06.2015 №16/35-К, від 18.09.2015 №16/61-К, від 22.12.2015 №16/90-К. Згідно з розрахунком пені як додатку до акта перевірки загальна сума нарахованої пені за результатами перевірки склала 3 306 527,94 грн, в тому числі: за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К, укладеним з Міністерством оборони Республіки Бангладеш, - 9 509,22 грн; за імпортними контрактами: 1) від 22.06.2015 №16/36-К, укладеному з компанією "Fort Hungary" (Угорщина), - 9`895,02 грн; 2) від 17.07.2015 №16/45-1К, укладеному з фірмою "Giss Sp.z.o.o" (Польща), - 59`535,62 грн; 3) від 12.06.2015 №16/35-К та від 18.09.2015 №16/61-К, укладеними з фірмою "Nattan Sp.z.o.o" (Польща), - 842`387,93 грн та 952`251,59 грн відповідно; 4) від 22.12.2015 №16/90-К, укладеному з компанією "Krave Corp", - 1`432`944,56 грн (а.с. 12).
Позивач в позовній заяві, так само як і впродовж судового процесу у цій справі, не заявляє, що має заперечення щодо правомірності застосованих до нього санкцій за порушення строків розрахунків в межах перерахованих вище зовнішньо-економічних контрактів, окрім як за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К з компанією "Krave Corp" в розмірі 1`432`944,56 грн. Заперечення позивача на акт перевірки від 06.03.2017 №409/28-10-14-02/14281072 також стосувалися тільки цього контракту.
На виконання вказаного контракту та додаткових угод до нього фірма "Укрінмаш" 17.03.2016 сплатила нерезиденту - компанії "Krave Corp" передоплату за товар в розмірі 272191,00 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" від 11.03.2016 №32). Строк постачання згідно з умовами контракту був встановлений до 30.06.2016.
В листі від 30.06.2016 компанія "Krave Corp" повідомила позивача, що поставка товару затримується через політичну ситуацію щодо України. В листі зазначено, що завод-виготовлювач виробів, які постачаються за контрактом (патрони), постав перед проблемою отримання дуже спеціалізованих складових, деякі з них заборонені, виробляються у Європі (Фінляндія). Одразу, як вироби будуть виготовлені, вони будуть негайно відправлені фірмі "Укрінмаш".
Поставка товару за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К не відбулася. Компанія "Krave Corp" частково повернула позивачу передоплату; стосовно іншої частини передоплати спір між позивачем і компанією "Krave Corp" вирішувався в судовому порядку.
Пеня в розмірі 1`432`944,56 грн нарахована за такі періоди прострочення надходження товару (враховуючи часткове повернення передоплати компанією "Krave Corp"): з 01.09.2016 по 06.09.2016; з 19.10.2016 по 09.11.2016; з 19.10.2016 по 27.02.2017 (а.с. 13).
Як зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими доводи позивача, що порушення строку надходження товару було викликано дією форс-мажорних обставин, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України щодо унеможливлення виконання зобов`язання за контрактом № 16/90-К від 22.12.2015, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2017. Згідно з цим висновком унеможливлення виконання зобов`язань за вказаним контрактом спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: забороною на транспортування спеціалізованих складових деталей із Фінляндії заводу-виготовлювачу виробів, які почали діяти з 30.06.2016, та на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Такі форс-мажорні обставини за умовами контракту № 16/90-К від 22.12.2015 окреслюють право сторони на звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань; їх дія призвела до порушення строку виконання імпортної операції на умовах відстрочення поставки виробів із застосуванням розрахунків в іноземній валюті. Висновок складено з урахуванням фактичних обставин, повідомлених заявником (фірмою "Укрінмаш") та наданих ним документів (а.с. 47-54).
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону №185/94-ВР в редакції, чинній станом на вересень 2016 року - лютий 2017 року (Закон втратив чинність з 07.02.2019 згідно із Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Частиною першою статті 4 цього Закону встановлено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).