1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



29 липня 2019 року

Київ

справа №9901/247/19

адміністративне провадження №П/9901/247/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І.,



за участі:

секретаря судового засідання Глущенка Д.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Погребняка С.П.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,



УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (надалі по тексту - відповідач, Комісія) від 10 квітня 2019 року № 113дп-19 "Про накладення на начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за дотриманням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскільки на час розгляду Комісією скарги прокуратури області та на час розгляду справи судом розпочало свою діяльність Державне бюро розслідувань та здіснення покладених на нього функцій, порядок дисциплінарного провадження у відношенні нього не може здійснюватись згідно вимог Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII. Також позивачем вказано, що виходячи з обставин справи та вимог КПК України, річ, вилучена під час проведення обшуку - флеш накопичувач, не є тимчасово вилученим майном, а отже посилання працівників прокуратури Київської області та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на порушення вимог ст.ст. 169, 171 КПК України, яким регламентовано порядок повернення тимчасово вилученого майна, є безпідставним.

У відзиві на позовну заяву Комісія просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Вказує на безпідставність покликання позивача стосовно неможливості здійснення відносно нього провадження згідно вимог Закону України "Про прокуратуру", оскільки як на момент відкриття дисциплінарного провадження, так і на момент прийняття рішення Комісією, ОСОБА_1 мав статус прокурора. Наголошено на тому, що позивач, всупереч вимогам статей 169, 171 КПК України не повернув вилучене майно особі, а саме флеш-накопичувач марки "SP" Silicon Power 4GB, а безпідставно передав його іншій особі та в подальшому не сприяв поверненню цього майна, чим порушив права учасників судового провадження.

Відповіді на відзив позивачем до суду не подано.

Позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з листопада 2005 року.

У період із серпня 2017 року до 31 серпня 2018 року позивач перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області.

Наказом прокурора Полтавської області від 21 вересня 2018 року № 324-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області, яку обіймає до цього часу.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) 8 січня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга прокурора Київської області Киричука М.Ю. про вчинення бувшим заступником начальника слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

За результатами перевірки членом Комісії 4 березня 2019 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 .

Рішенням Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії прокурорів від 10 квітня 2019 року № 113дп-19 притягнуто начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частин першої та другої статті 45 вказаного Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження включає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Частиною п`ятою статті 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Верховний Суд звертає увагу на те, що визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

У ході дисциплінарного провадження Комісією встановлено, що у провадженні першого слідчого відділу прокуратури Київської області перебувало кримінальне провадження № 4201710000000476 за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою, п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчою групою у такому складі: слідчих в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та старших слідчих цього відділу ОСОБА_12, ОСОБА_5

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2018 року у справі № 757/2592/18-к старшим слідчим першого слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 18 січня 2018 року проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає ОСОБА_4, під час якого виявлено та вилучено майно останньої, в тому числі флеш-накопичувач марки "SP" Silicon Power 4GB.


................
Перейти до повного тексту