Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 264/519/17
провадження № 51-8713 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Константинова Д.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050800002891, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Куліково Новоазовського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 15 квітня 2013 року за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 09 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 листопада 2016 року приблизно 05:00, перебуваючи в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, умисно, повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на суму 1100 грн.
Крім того, ОСОБА_1 09 травня 2017 року приблизно о 17:15, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні кафе, розташованого у магазині "Все по 5 гривень" на просп. Металургів, 182 у м. Маріуполі Донецької області, керуючись корисливим мотивом, умисно, повторно, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 250 грн., після чого вийшов із приміщення кафе, однак його дії були викриті ОСОБА_4, який з метою затримання ОСОБА_1 почав його переслідувати. ОСОБА_1, усвідомивши, що його дії було викрито, утримуючи викрадене майно при собі, продовжуючи свій злочинний намір, намагався втекти з місця вчинення злочину, однак із причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2018 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінено.
Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону №838-VIII) зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 09 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну ухвали апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому посилається на ту обставину, що апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду, порушуючи вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 4 КК України, застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції, яка не підлягала застосуванню. Просить зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування останнього під вартою на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 09 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 15 серпня 2018 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.