Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 631/2282/16-к
провадження № 51-5455 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Деруна А.І.,
в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції захисника Котюкова С.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190001111, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, умовно-достроково звільненого 06 березня 2014 року на невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 6 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк перебування його під вартою з 18 травня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до вироку ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 травня 2016 року близько 11:30, знаходячись за місцем свого мешкання у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході спільного розпиття спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклої сварки з потерпілим ОСОБА_2 умисно завдав йому одного удару кулаком в голову, ще одного удару кулаком в грудну клітку, від яких останній упав. Діючи без розриву в часі завдав ОСОБА_2, що лежав на підлозі, одного удару кулаком у голову, після чого взяв з підлоги цвяходер та завдав ним одного удару потерпілому по голові. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, від якого 17 травня 2016 року потерпілий помер у реанімаційному відділенні Василівської ЦРЛ.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2018 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Котюкова С.П. залишено без задоволення, а вирок Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про неповноту та однобічність досудового розслідування і судового розгляду, штучне створення доказів його вини, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження. Наголошує, що свідок ОСОБА_3 його оговорив під тиском правоохоронних органів. Вказує, що судом надано неправильну оцінку показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, зокрема, підтверджують його невинуватість та неправдивість показань свідка ОСОБА_3 . Також наполягає, що викладені у вироку місцевого суду показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не відповідають їхнім реальним свідченням, наданим у ході судового розгляду, що підтверджується звукозаписом судових засідань. Крім того, вказує, що судом безпідставно визнано обставиною, яка обтяжує йому покарання, "вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння", оскільки факту перебування його у нетверезому стані на момент події у законному порядку не встановлено, та підтверджується цей факт лише показаннями свідка ОСОБА_3, які є неправдивими. При цьому вважає, що апеляційний суд, порушуючи вимоги кримінального процесуального законодавства, допущених місцевим судом порушень не виправив.
Крім того, у доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування щодо нього положень ч. 5 ст. 72 КК України. Зазначає про фальсифікацію правоохоронними органами кримінального провадження. Вказує, що саме він побив, як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_2, однак зовсім за інших обставин, ніж ті, що викладені в судових рішеннях, у зв`язку з чим просить їх скасувати, провести об`єктивний судовий розгляд справи та постановити законні рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Котюков С.П. підтримали касаційну скаргу, просили судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Крім того захисник вказував про неправильне застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 72 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, наведені у касаційній скарзі з доповненнями доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга з доповненнями підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Таким чином, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про неповноту та однобічність досудового розслідування і судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, не можуть бути предметом касаційного розгляду, а тому у касаційному порядку не перевіряються.
З приводу доводів засудженого про фальсифікацію кримінального провадження та штучне створення доказів його вини у вчиненні інкримінованого злочину, колегія суддів вважає, що такі не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду.
Як убачається з вироку, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні. Вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.
Так, суд зробив правильний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину на підставі показань потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_5, а також показань судово-медичного експерта ОСОБА_29 .
При цьому з наведенням обґрунтування, виходячи з принципу внутрішнього переконання та з точки зору взаємозв`язку сукупності інших доказів у справі, суд критично віднісся до показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебувають у дружніх стосунках із засудженим ОСОБА_1 .
Разом з тим, місцевим судом досліджено як доказ винуватості ОСОБА_1 дані, що містяться: у протоколах огляду місць події від 17 травня 2016 року - домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; протоколі огляду трупа ОСОБА_2 від 17 травня 2016 року; протоколі огляду місця події від 19 травня 2016 року - домоволодіння АДРЕСА_2 ; протоколах проведення слідчого експерименту від 18 травня 2016 року та від 26 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_3 ; протоколі пред`явлення речей для впізнання від 28 липня 2016 року; постановах про долучення до кримінального провадження речових доказів від 18 травня 2016 року, 24 травня 2016 року, 09 червня 2016 року, 14 червня 2016 року, 23 червня 2016 року та 28 липня 2016 року.