Постанова
іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 520/2531/16
провадження № 51-1040 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Цигана Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Войни А. А. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160200000458, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Київський районний суд м. Одеси вироком від 27 вересня 2017 року визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 415 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28 вересня 2015 року по 08 грудня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 :
- на користь ОСОБА_2 150 000 грн моральної шкоди;
- на користь держави 2457,60 грн витрат на проведення експертиз.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін, а скарги захисників Стоянова І. М. та Войни А. А. - без задоволення.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України (далі - ЗСУ) та перебуваючи у штаті військової частини В2950, за обставин, детально викладених у вироку, 27 вересня 2015 року приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER р. н. НОМЕР_1, зареєстрованим за підрозділом Міністерства оборони України, здійснював рух по просп. Григор`ївського Десанту в м. Южному Одеської області з боку просп. Леніна в напрямку вул. Хіміків і, грубо порушивши вимоги п.п. 1.5, 2.3 "б", 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, поблизу будинку № 26 на просп. Григор`ївського Десанту скоїв наїзд передньою лівою частиною кузову автомобіля на малолітнього пішохода ОСОБА_3, 2004 року народження, який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Война А. А. ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості останнього в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Вважає, що орган досудового розслідування дії засудженого кваліфікував неправильно, що потягнуло за собою неправильне визначення підслідності цього кримінального провадження, а тому всі зібрані під час досудового розслідування докази є недопустимими. На думку захисника, суд апеляційної інстанції не врахував доводів, викладених у його апеляційній скарзі щодо безпідставного засудження ОСОБА_1, не спростував їх. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався незаконним складом суду.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Циган Ю. В. заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника Войни А. А.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах, зокрема через однобічність, неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржуваних судових рішень, а виходить з обставин, установлених судом.
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, захисник заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, достовірність доказів, а також посилається на однобічність, неповноту досудового розслідування та судового розгляду, тоді як їх перевірка на підставі ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.