Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа 285/2806/16-ц
провадження № 61-33758св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Ярунська сільгосптехніка"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у складі судді Помогаєва А. В., від 24 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюк Р. М., Шевчук А. М., від 24 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" (далі - ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що він працював у відповідача на посаді головного бухгалтера у період з 07 серпня 2008 року по 09 грудня 2011 року. У день звільнення з роботи відповідач не виплатив заробітну плату, заборгованість на день звільнення склала 10 413,15 грн. Судовим рішенням на його користь стягнуто вказану заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року в сумі 17 323,02 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2012 року по 01 листопада 2015 року у сумі 126 739,36 грн. оскільки відповідач не виплатив суму заборгованості по заробітній платі, просив стягнути з нього середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 грудня 2015 року по 01 вересня 2016 року у сумі 28 427,52 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто на користиь позивача середній заробіток за час затримки розарахунку при звільненні за період з 01 грудня 2015 року по 01 вересня 2016 року у сумі 28 427,52 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги статті 116 КЗпП України, тому з нього підлягав стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що після ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, роботодавець не звільняється від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 117 КЗпП України, оскільки у справі наявний спір щодо розміру середньоденного заробітку позивача та заборгованості по заробітній платі і це не було взято судами до уваги. Вказує, що суд неправомірно відхилив доводи щодо існування помилки у нарахуванні заробітної плати позивача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану суму.
Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.