Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 728/699/17
провадження № 61-39155св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Мироненко Олег Олександрович, на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2018 року у складі судді Лободи Н. В. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2018 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 1990 до 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу вони за спільні кошти набули майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку, яка розташована у с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, та автомобіль "Great", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Оскільки вказане нерухоме та рухоме майно є спільною сумісною власність подружжя, то воно підлягає розподілу у рівних частках.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, 1/2 частини земельної ділянки, що розташована у с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, та на 1/2 частини автомобіля "Great", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 її особистою приватною власністю, вказавши, що зазначена квартира дійсно була придбана в період шлюбу, але за кошти, отримані нею від продажу 3/4 частини іншої квартири, які належали на праві приватної власності їй та їхнім дітям. Грошові кошти від продажу 1/4 частини квартири, отримані ОСОБА_1, він витратив на особисті потреби, тому спірна квартира не є спільною сумісною власністю подружжя та поділу не підлягає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час набуття квартири АДРЕСА_1 сторони перебували у шлюбі, отже, вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, частки якого при поділі є рівними. Відмовляючи у задоволенні решти вимог ОСОБА_1, суд зазначив, що у судовому засіданні не доведено, що під час шлюбу між сторонами була придбана земельна ділянка в АДРЕСА_2, оскільки укладення договору купівлі-продажу житлового будинку в цьому населеному пункті не доводить факту виникнення у сторін права власності на земельну ділянку, на якій розміщений будинок. Транспортний засіб "Great", реєстраційний номер НОМЕР_1, набуто сторонами за час їхнього спільного проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу, однак вказаний автомобіль був відчужений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, що унеможливлює захист та відновлення порушеного права ОСОБА_1 шляхом задоволення його вимоги про визнання за ним права власності на 1/2 частини спірного транспортного засобу.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами, що спірна квартира була придбана лише за рахунок її особистих коштів та особистих коштів дітей сторін, клопотань про витребування доказів, з огляду на труднощі, які виникають у їх наданні позивачем, заявлено не було.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, чинні на момент виникнення спірних правовідносин сторін, та на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами відповідно до статті 81 ЦПК України, та встановлених обставин у справі, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1 та відмову ОСОБА_2 у визнанні зазначеної квартири особистою приватною власністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 неодноразово звертав увагу суду на необхідність застосування до вимог позивача строків позовної давності. Також апеляційний суд порушив вимоги пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України, відповідно до якої в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, дійшовши висновку, що спірний транспортний засіб набутий сторонами під час їхнього спільного проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У вересні 2018 року цивільна справа № 728/699/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суди встановили, що з 10 березня 1990 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2005 року.
Згідно з договором купівлі-продажу від 04 вересня 2000 року, укладеним між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, остання придбала у власність квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв. м. Станом на день укладення договору вартість відчужуваної квартири становила 7 000 грн (т. 1, а. с. 88).
Оскільки спірні відносини між сторонами з приводу вказаного нерухомого майна виникли між сторонами до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності ЦК України та СК України), то порядок набуття спільного майна та його правовий режим у даному випадку визначається за нормами Кодексу про шлюб та сім`ю України 1969 року (далі - КпШС України).