Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 523/9443/16-ц
провадження № 61-32860св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіна Тетяна Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року в складі судді Бабакова В. П. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів Кравця Ю. І.,Журавльова О. Г., Комлевої О. С.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіна Т. О., про визнання договору дарування недійсним, застосування наслідків недійсності правочину.
Позовна заява мотивована тим, що договір дарування від 16 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено внаслідок помилки з її боку та під впливом тяжкої для позивача обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки за короткий проміжок часу померли її цивільний чоловік та дочка, позивач втратила засоби до існування та вона вважала, що укладаючи договір з відповідачем, відповідач буде зобов`язана доглядати позивача та піклуватися про неї.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір дарування ѕ частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16 лютого 2015 року, застосувати наслідки недійсності правочину та повернути сторони у первісний стан.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір дарування, укладений 16 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т. О. та зареєстрований в реєстрі за № 289. Вирішено застосувати наслідки недійсності правочину, повернувши у право власності ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на ѕ частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складається з: житлового будинку літ. "А" загальною площею 41,6 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м; житлового будинку літ. "Б" загальною площею 28,2 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м; літ. "Д" - літньої кухні; літ. "Е" - вбиральні; № 1-4 огорожі, розташованих на земельній ділянці площею 458 кв. м, право власності та/або право користування на яку не оформлене. Вирішено питання судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що позивач, укладаючи договір дарування, помилялася відносно наслідків дарування, вважала, що відповідач буде зобов`язана доглядати за нею, що не передбачено договором дарування, крім того уклала вказаний договір під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних для себе умовах.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її з Суворовського районного суду м. Одеси.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
12 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильної їх оцінки, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 надіслала заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга побудована на хибних доводах та не містить жодних та допустимих посилань на спростування обґрунтувань рішень першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що спірні ѕ частин домоволодіння АДРЕСА_1 належали на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
16 лютого 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т. О. посвідчено договір дарування, згідно якого ОСОБА_1 вказану частину домоволодіння передала безоплатно у власність ОСОБА_2 , а остання прийняла цю частину домоволодіння як дарунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер цивільний чоловік позивач ОСОБА_3 . В подальшому від невиліковної хвороби ІНФОРМАЦІЯ_2 померла єдина дочка позивача ОСОБА_4 . У зв`язку з доглядом за хворою дочкою позивач покинула роботу, а після смерті доньки ОСОБА_1 їй поставлено діагноз астено-невротичний синдром.
Крім того сторони не заперечували те, що позивач досі залишається жити в спірному будинку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.