Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/37759/18
провадження № 61-10439св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сібірцевої Олени Сергіївни, на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Матвієнко Ю. О., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 червня 2007 року. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказував, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та сімейні обов`язки. З кінця 2011 року з відповідачем спільно не проживають, спільного господарства не ведуть. Зазначав, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, який зареєстрований 05 червня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 851.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року у складі судді Макаренко І. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 червня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №851 - розірвано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам сторін, оскільки вони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, що є підставою для розірвання шлюбу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про залишення позову без розгляду.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що на час звернення з цим позовом до суду, справа про розірвання шлюбу сторін вже розглядалася Судом із розгляду сімейних справ Центрального Суду у сімейних справах м. Лондона, тому позов, поданий до Шевченківського районного суду м. Києва, підлягав залишенню без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сібірцева О. С.,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити у силі рішення районного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на час відкриття провадження у справі ні позивачу, ні суду першої інстанції не було відомо про розгляд аналогічної справи судом іноземної держави, тому вважає, що районний суд правильно відкрив провадження у справі, розглянув справу та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає інтересам сторін.
Зазначає, що апеляційний суд не повинен був брати до уваги рішення Суду із розгляду сімейних справ Центрального Суду у сімейних справах Лондона, оскільки докази відповідачем були подані вже після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Крім того вважає, що оскільки районному суду стало відомо про аналогічну справу в іноземному суді вже після відкриття провадження у справі, тому підстав для застосування норми статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" у нього не було.
Також посилається, що останнім місцем проживання сторін була Україна, тому саме український суд має вирішувати цей спір.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Губін О. Т., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи скарги є безпідставними, а судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм ЦПК України та Закону України "Про міжнародне приватне право".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сібірцевої О. С., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно зі статтею 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.
У міжнародному праві категорія "підсудність" застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статей 2, 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України "Про міжнародне приватне право" та нормами відповідних міжнародних договорів.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин,які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).