ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 128/4464/16-ц
провадження № 61-25275св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2017 року, постановлену у складі судді Ганкіної І. А., та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Луценка В. В., Берегового О. Ю., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і вимог клопотання про зупинення провадження у справі
У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначило, що відповідач не виконує умови укладеного із нею кредитного договору № 1337 від 18 січня 2008 року і станом на 12 грудня 2016 року має заборгованість у загальному розмірі 2 097 642,31 гривень.
За таких обставин ПАТ "Державний ощадний банк України"просило у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на передану ОСОБА_1 в іпотеку згідно з договором іпотеки майнових прав від 18 січня 2008 року земельну ділянку площею 0,1519 га, розташовану по АДРЕСА_1 .
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження у цій справі до розгляду касаційним судом справи № 212/2-5412/11 за позовом прокурора міста Вінниці в інтересах ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.
Мотивувала клопотання тим, що у справі № 212/2-5412/11 вона заявила вимоги про визнання кредитного договору № 1337 від 18 січня 2008 року недійсним, тому, оскільки договір іпотеки майнових прав від 18 січня 2008 року укладений у забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, вирішити справу про звернення стягнення на іпотечне майно до закінчення касаційного перегляду справи № 212/2-5412/11 неможливо.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Відмовляючи у задоволені клопотання, суд першої інстанції виходив із того, що перегляд ухвалених у справі № 212/2-5412/11 судових рішень у касаційному порядку не має наслідком зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час постановлення ухвали.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки вважав такий висновок законним і обґрунтованим. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що зупинення провадження у справі призведе до невиправданого затягування її розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2017 року і ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року скасувати та задовольнити її клопотання.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані ухвали постановлені з порушеннями норм процесуального права.
Заявник зазначає, що у справі № 212/2-5412/11 нею заявлені вимоги про визнання кредитного договору недійсним, тому, у разі задоволення такого позову, договір іпотеки майнових прав від 18 січня 2008 року, укладений у забезпечення недійсного зобов`язання, також вважатиметься недійсним. Вважає, що ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи.
Суди попередніх інстанцій, на думку заявника, не звернули уваги на те, що справа № 212/2-5412/11 призначена касаційним судом до розгляду, тому наявні усі правові підстави для зупинення провадження у цій справі.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2017 року ПАТ "Державний ощадний банк України" подав заперечення на касаційну скаргу, у яких послався на безпідставність її доводів. Зазначив, що ухвалені у справі № 212/2-5412/11 судові рішення набрали законної сили, тобто справа фактично вирішена, а перегляд цих рішень у касаційному порядку не є передбаченою цивільним процесуальним законодавством підставою для зупинення провадження у справі.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.