Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 285/3663/16-ц
провадження № 61-16380св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_7, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2017 року у складі судді Помогаєва А. В.,
та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2017 року
у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Гансецької І. А., Шевчук А. М.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1, 1996 року народження, звернувся з позовом до ОСОБА_7, 1965 року народження, ОСОБА_2, в якому просив визнати нікчемним договір іпотеки від 22 листопада 2011 року, укладений між його батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г. А., реєстраційний № 9503, щодо застави житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21 листопада 2011 року між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів. На забезпечення виконання зобов`язань
ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за вказаним договором позики
22 листопада 2011 року між ними було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка по
АДРЕСА_1 . Позивач вважає,
що договір іпотеки є нікчемним, оскільки укладений без попередньої згоди органу опіки і піклування, чим порушені його житлові права, так як
на момент укладання договору іпотеки позивач був неповнолітнім
та проживав у вказаному будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 (позивач) до ОСОБА_7 (відповідач), ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних доказів, які підтверджують його права на проживання у спірному будинку. Неправдиве повідомлення кредитора батьками, які є законними представниками неповнолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, не може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 (позивач) залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Апеляційний суд зазначив, що власник майна, який є одночасно представником неповнолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона правочину має право очікувати від нього таких добросовісних дій. Договір іпотеки та інші письмові докази свідчать про те, що при укладенні спірного договору права позивача порушені не були.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 30 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди фактично визнали право позивача на момент укладення оспорюваного договору на проживання у спірному будинку разом з батьками, але безпідставно відмовили йому у задоволенні позову. Заявник наполягає на тому, що для укладення договору іпотеки необхідним був дозвіл органів опіки і піклування на передачу будинку в іпотеку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку
за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 285/3663/16-ц передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 листопада 2011 року між відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого остання надала у позику ОСОБА_1 (позивачу) 1 650 000 грн строком до 01 листопада 2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики відповідач ОСОБА_7 22 листопада 2011 року передав належні йому на праві власності будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 в іпотеку відповідачу ОСОБА_2, про що сторонами укладено договір іпотеки від 22 листопада 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г. А. за № 9503.
Відповідач ОСОБА_7 є батьком позивача ОСОБА_1 (свідоцтво
про народження від 18 березня 1996 року), якому на момент укладання договору іпотеки виповнилося повних 15 років, тобто позивач на той час був неповнолітнім (а.с.7).
Пунктом 2.1.1 договору іпотеки визначено, що під час укладення іпотечного договору відповідач ОСОБА_1 заперечив право третіх осіб на предмет іпотеки.
Згідно довідки № 4704 від 18 жовтня 2011 року, виданої директором комунального підприємства "Новоград-Волинськжитлосервіс", в будинку зареєстровані та проживають відповідач ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_3 (а.с.24).
Відповідно до листа нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г. А. від 19 листопада 2016 року вказану довідку використано нотаріусом під час посвідчення оспорюваного договору іпотеки 22 листопада 2011 року (а.с.25).
Позивачем надано копію довідки від 19 грудня 2016 року, виданої керуючим ОСББ "Колорит", згідно якої ОСОБА_7 (відповідач), ОСОБА_3 (дружина відповідача ОСОБА_1 ), ОСОБА_1 (позивач та син відповідача ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (дочка відповідача ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (онуки відповідача ОСОБА_1 ) зареєстровані у будинку по АДРЕСА_1 .