Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 661/1347/16-ц
провадження № 61-5689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (після зміни назви акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Стародубця М. П., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., від 17 листопада 2016 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги АТ КБ "ПриватБанк" мотивувало тим, що 15 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 20 600, 00 доларів США на термін до 15 вересня 2015 року. Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, які встановлені кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, того ж дня, банк уклав договір поруки з ОСОБА_2, за умовами якого він зобов`язався нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором.
Відповідачі належним чином не виконували зобов`язання і станом на 20 квітня 2016 року загальна сума заборгованості становить 2 446, 51 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом 2 320, 65 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 9,83 доларів США, штрафу (процентна складова) - 116,03 доларів США.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 62 239, 20 грн, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області, у складі судді Ведяшкіна Ю. В., від 13 жовтня 2016 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним у розмірі 2 446, 51 доларів США, що еквівалентно 62 239, 20 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоостанній платіж по кредитному договору здійснено відповідачами 18 липня 2013 року, з вимогою про стягнення заборгованості банк звернувся до суду 10 травня 2016 року, тобто в межах установленого строку позовної давності, який був збільшений за домовленістю сторін до 5 років.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відлік строку позовної давності слід рахувати з 25 липня 2009 року і він закінчився 24 липня 2014 року, а з позовом до суду АТ КБ "ПриватБанк" звернулося 10 травня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просила відповідач в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк звернувся до суду в межах загального строку позовної давності. Відповідачі були ознайомленні з умовами та правилами кредитного договору. У відповідності до пункту 5.5 кредитного договору сторони домовилися про збільшення строку позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків, пені, штрафу до 5 років. Окрім того, факт отримання рішення про звернення стягнення не може впливати на строки виконання кредитного договору. Договір іпотеки має похідний характер від кредитного договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 661/1347/16-ц розподілено судді-доповідачеві.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що при вирішенні спору апеляційний судом зроблено правильний та обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, про застосування якого було заявлено стороною спору. Датою початку перебігу строку позовної давності є дата ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (24 липня 2009 року).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 вересня 2008 року між ОСОБА_1 і ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") укладено кредитний договір HEN0GR0000000218, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20 600, 00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,67 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, на строк з 15 вересня 2008 року по 15 вересня 2015 року включно (а. с. 11 - 13).
З метою виконання умов кредитного договору того ж дня між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов`язався нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання умов кредитного договору (а. с.17).
Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 липня 2009 року у справі № 2-1280/2009 позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Достроково розірвано кредитний договір № HEN0GR0000000218 від 15 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HEN0GR0000000218 від 15 вересня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 64,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, шляхом продажу вказаної квартири ЗАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2., які зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_2, зі зняттям із реєстраційного обліку (а. с. 34-36).
Задовольняючи позов ЗАТ КБ "ПриватБанк" у справі № 2-1280/2009, суд вважав доведеним ту обставину, що ОСОБА_1 порушила графік погашення заборгованості та умови договору і станом на 10 березня 2009 року має заборгованість у сумі 22 177, 63 дол. США (а. с. 34-36).
Сторони не заперечували, що на стадії виконання рішення суду у справі № 2-1280/2009 вони досягли домовленості про сплату відповідачем боргу за кредитним договором станом на 10 березня 2009 року у сумі 22 177, 63 дол. США, а заочне рішення суду до виконання не зверталося.
Станом на 18 липня 2013 року відповідачі у добровільному порядку сплатили позивачу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HEN0GR0000000218 від 15 вересня 2008 року - 22 178, 98 доларів США, що підтверджується копіями відповідних платіжних документів, згідно яких останній платіж здійснено 18 липня 2013 року (а. с. 41-48).
15 березня 2016 року відповідачемдо суду першої інстанції подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а. с. 61-63).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.