Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 520/8608/14
провадження № 61-8621св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду
м. Одеси, у складі судді Куриленко О. М., від 18 листопада 2014 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В., від 21 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі -
ПАТ "ОТП Банк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги ПАТ "ОТП Банк" обґрунтовувало тим, що 30 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 100 тис. доларів США. У подальшому між сторонами кредитного договору було укладено додаткові договори, якими вносилися доповнення та зміни до кредитного договору. З метою забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за вказаним кредитним договором
30 січня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, умовами якого передбачено зобов`язання поручителя відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань за кредитним договором.
Посилаючись на те, що позичальник своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 62 206,80 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить
728 584,20 грн, позивач просив суд стягнути з відповідачів на свою користь цю заборгованість у солідарному порядку, а також витрати зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2008 року № ML-500/012/2008
у сумі 62 206,80 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 953 979,47 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з умов кредитного договору, які належним чином відповідачами не виконані, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з позичальника та поручителя у солідарному порядку. Заперечуючи проти нарахованої суми заборгованості, відповідачі з клопотанням про призначення експертизи, в тому числі судово-економічної, не зверталися, доказів на підтвердження погашення кредиту та відсутності заборгованості не надали.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 31 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28 квітня 2016 року
№ 19008/19009/15-32, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис отримувача" у заяві на видачу готівки та у графі "Позичальник" кредитної заявки від 22 лютого 2008 року виконано не ОСОБА_1, а іншою особою. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у повному обсязі, зокрема у розмірі 50 тис. доларів США на підставі заяви на видачу готівки від 22 лютого 2008 року, а оскільки банк надав розрахунок заборгованості з урахуванням спірної суми, при цьому інший розрахунок не надав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено. Рішення Апеляційного суду Одеської області
від 31 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що підписавши додатковий договір від 04 червня 2008 року, ОСОБА_1 підтвердила, що розмір грошових коштів, отриманих нею у кредит, становить
131 666,64 доларів США (135 000 доларів США - отримані кредитні кошти за кредитними заявками від 30 січня 2008 року, від 22 лютого 2008 року,
від 04 червня 2008 року, за вирахуванням 3 333,36 доларів США - сплачених коштів на погашення кредиту). Додаткова угода № 1 від 04 червня 2008 року недійсною у судовому порядку не визнана, справжність свого підпису на ній ОСОБА_1 не оспорювала. Висновки судово-почеркознавчої експертизи від 28 квітня 2016 року суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання банку про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2014 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що матеріалами справи не спростовані доводи позивача про надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту та укладення з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки, у зв`язку з чим у відповідачів перед ПАТ "ОТП Банк" виникла заборгованість. Під час нового апеляційного розгляду представники ОСОБА_1 категорично заперечували проти задоволення клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи і наполягали на розгляді справи та ухваленні законного і обґрунтованого судового рішення, проте банком не було заявлено нового клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, не повідомивши її належним чином про час та дату розгляду справи, тим самим позбавив заявника права на надання заперечення та доказів на їх підтвердження. Вказала, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що факт підписання кредитного договору чи додаткової угоди до нього не підтверджує факт видачі кредиту. Позивач не надав доказів на спростування висновку судової почеркознавчої експертизи від 28 квітня 2016 року. Позивачем не було дотримано порядок дострокового повернення кредиту. Судом першої інстанції під час відкриття провадження у справі порушено правила територіальної підсудності.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
11 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 100 тис. доларів США, що підтверджується кредитними заявками від 30 січня 2008 року та від 22 лютого 2008 року. Строк дії договору встановлено до 30 січня 2018 року.
04 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 30 січня 2008 року, відповідно до якого внесені зміни та доповнення до кредитного договору та збільшено розмір кредиту на 35 тис. доларів США, які було додатково видані позичальнику, що підтверджується кредитною заявкою від 04 червня
2006 року.
Між сторонами було укладеного низку додаткових договорів № № 2, 3, 4, 5, 6 до кредитного договору від 30 січня 2008 року, якими було змінено процентну ставку, умови погашення кредиту, відповідальність сторін тощо.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником обов`язків з повернення кредиту, банк вказав, що станом на 23 травня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 62 206,80 доларів США, яка складається з: 58 857,72 доларів США - заборгованості за кредитом; 3 349, 08 доларів
США - відсотків за користування кредитом.
Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 вказувала, що вона погасила у повному обсязі заборгованість за спірним кредитним договором, а грошові кошти у розмірі 50 тис. доларів США на підставі заявки
від 22 лютого 2008 року вона не отримувала.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року за клопотанням відповідачів у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.
Встановлено, що згідно пункту 2 частини першої кредитного договору
від 30 січня 2008 року сума кредиту становить 100 тис. доларів США.
Відповідно до кредитної заявки від 31 січня 2008 року ОСОБА_1 отримала 50 тис. доларів США. Справжність підпису на кредитній заявці про видачу вищевказаної суми готівкою остання не заперечувала.
Відповідно до кредитної заявки від 22 лютого 2008 року ОСОБА_1 просила видати їй 50 тис. доларів США. Справжність підпису на цій кредитній заявці відповідачі заперечували.
Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, від 28 квітня 2016 року, підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис отримувача" у заяві на видачу готівки у розмірі 50 тис. доларів США від 22 лютого 2008 року, у графі "Позичальник" у кредитній заявці від 22 лютого 2008 року виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її підпису (т. 3, а. с. 3-6).