Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 126/274/17
провадження № 61-27245св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - редакція райгазети "Бершадський край", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів: Стадника І. М., Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., від 06 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Бершадського районного суду Вінницької області з позовом до громадсько-політичної газети району "Бершадський край" (далі - газета "Бершадський край"), ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті "Бершадський край" була надрукована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Автором статті є редактор цієї ж газети, відповідач по справі ОСОБА_2 .
У вказаній статті вісім разів згадується прізвище ОСОБА_1 .
Вважала, що інформація про неї, події та факти в статті подана лукаво, викривлено, однобоко та спотворено.
З метою висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації, вона
01 листопада 2016 року звернулася до редактора газети "Бершадський край" - ОСОБА_2 з вимогою опублікувати спростування у формі відповіді на статтю. Натомість отримала редакційний висновок про відмову в опублікуванні відповіді.
Вважала, що відмова редактора в публікації спростування у формі відповіді є проявом цензури, яка на території України заборонена.
Посилаючись на вказані обставини, просила суд зобов`язати відповідачів опублікувати спростування у формі відповіді ОСОБА_1 на статтю
ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", протягом 10 днів з дня подачі тексту відповіді в редакцію газети. Витрати пов`язані з публікацією відповіді покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27 квітня
2017 року позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано газету "Бершадський край" та головного редактора газети ОСОБА_2 . надати право ОСОБА_1 опублікувати відповідь на статтю ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2" в строк, що не перевищує десяти днів з дня подачі тексту відповіді. Витрати пов`язані з опублікуванням відповіді покладено на редакцію газети "Бершадський край". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 не навів жодного доказу щодо достовірності інформації, викладеної ним в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", а позивач ОСОБА_1 не скористалась своїм правом та не надала суду доказів щодо неправдивості фактів, викладених щодо неї в статті редактора газети
ОСОБА_2 та не наполягала на такому способі захисту свого права, як спростування недостовірної інформації.
Відмова відповідачів у публікації відповіді ОСОБА_1 є незаконною та такою, що порушує право позивача на свободу вираження поглядів та право на відповідь.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу газети "Бершадський край" задоволено, рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до
газети "Бершадський край", ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що в ході апеляційного перегляду встановлено, а сторонами не заперечувався факт поширення оспорюваної інформації відповідачами - газетою "Бершадський край" і ОСОБА_2, як видавцем і автором публікації відповідно, а також та обставина, що інформація стосується конкретної особи - ОСОБА_1 .
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про оціночний характер поширеної інформації та недоведеність порушення її поширенням особистих немайнових прав позивача, а відтак відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 06 червня 2017 року, залишивши в силі рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 126/274/17 з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 126/274/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що обставини, викладені в рішенні суду апеляційної інстанції, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
Вважала, що діями відповідачів порушені її немайнові права, право на честь, гідність і ділову репутацію, право на відповідь та право на інформацію. В статі "ІНФОРМАЦІЯ_2" неодноразово подається інформація, що стосується її та не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події і явища, яких і не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні, перекручені).
Стверджувала, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною покладається на відповідача. Вона, як позивач, повинна довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено її особисті немайнові права. Вважала, що факти недостовірності та неправдивості інформації в ході розгляду справи були доведені. Вона наполягала на праві на відповідь та праві на власне тлумачення обставин, а не на спростуванні інформації, викладеної в публікації газети "Бершадський край".
Оціночні судження, які викладені у статті принижують її гідність, честь і ділову репутацію, а також порушують інші немайнові права, такі як право на відповідь, право на інформацію.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення відповідачів на касаційну скаргу ОСОБА_1,в якому відповідачі, посилаючись на правильне застосування норм права, просили залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Наголошували на тому, що у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" жодною мірою не порушені честь, гідність, ділова репутація чи особисті немайнові права позивача, стаття не містить образ чи наклепів на неї, втручання в особисте життя. Автор статті критикує дії і вчинки ОСОБА_1, надає їм свою оцінку, що не може бути підставою для задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті "Бершадський край" надрукована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором якої є ОСОБА_2, який працює на посаді редактора зазначеного видання.
В даній статті згадувалося прізвище ОСОБА_1, яка є депутатом районної ради та головою районної організації політичної партії.
01 листопада 2016 року за вхідним номером № 3331 до редакції газети надійшла вимога ОСОБА_1 опублікувати без скорочень та виправлень в найближчому запланованому номері газети "Бершадський край" відповідь на статтю "ІНФОРМАЦІЯ_2", текст якої додано до вимоги.
Редактором газети "Бершадський край" ОСОБА_2 надано редакційний висновок на відповідь (спростування) ОСОБА_1, яким відмовлено останній в опублікуванні її статті.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до частини шостої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.