1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 754/11733/17

провадження № 61-47176св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року у складі судді Болотова Є. В. та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі судді Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6, про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 відмовлено.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

У вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 звернулися до суду із апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 повернуто заявникам.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що ухвала Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржниками 22 вересня 2018 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, однак станом на 17 жовтня 2018 року недоліки, визначені в указаній ухвалі, усунуті не були.

Оскільки апеляційна скарга перебувала в суді апеляційної інстанції понад місяць, позивачі будь-яких заходів щодо усунення недоліків апеляційної скарги не вживали, то наявні правові підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та поверненню особам, які її подали, відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 подали до Київського апеляційного суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для подачі заяви на усунення недоліків їхньої апеляційної скарги залишено без розгляду.

Ухвала апеляційного суду про залишення заяви про поновлення пропущеного строку без розгляду мотивована тим, що заява позивачів про усунення недоліків від 06 листопада 2018 року, які визначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року, подана після закінчення процесуальних строків, встановлених судом для усунення недоліків.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4,посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги ухвали про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 були виконані в строк, визначений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, без повідомлення суду. Зазначене не спростовує факт вжиття ОСОБА_1 заходів для належного оформлення апеляційної скарги, а тому її повернення є помилковим. Крім того, в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року не було зазначено порядок і спосіб усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - сплати судового збору.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4,посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, не розглянувши клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження, як того вимагають положення статті 127 ЦПК України. Таким чином, судом апеляційної інстанції взагалі не враховано зазначених заявником причин пропуску зазначеного строку та не встановлено передумов для їх виникнення. Тільки після з`ясування цих обставин апеляційний суд міг вирішити питання про можливість залишення поданої скарги без розгляду.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 18 січня 2019 року та від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року і витребувано із Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/11733/17.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 повернуто заявникам.

Нормами статті 356 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, пунктом 3 частини четвертої якої визначено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.


................
Перейти до повного тексту