Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 302/386/15-ц
провадження № 61-31972 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Колочавська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_2, сектор з питань державної реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області,
третя особа - відділ Держгеокадастру у Міжгірському районі Закарпатської області, публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року у складі судді Гайдура А. Ю. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Мацунича М. В., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, третя особа - відділ Держгеокадастру у Міжгірському районі Закарпатської області,публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", про скасування рішення сільської ради та визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що йому, як спадкоємцю після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належить житловий будинок та земельна ділянка площею 0,2699 га, які розташовані по АДРЕСА_1 . Під`їздом до його будинку та земельної ділянки слугує дорога загального користування шириною 3 м та довжиною 35 м, проте рішенням Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, дата винесення якого йому невідома, вищевказану дорогу загального користування передано у власність ОСОБА_2, як земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, на яку останній 02 лютого 2015 року отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Унаслідок вищевказаних протиправних дій відповідачів він позбавлений під`їзду до своєї земельної ділянки, чим порушено його права.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 лютого 2015 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку площею 0,25 га.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року "Про розгляд заяви", про розгляд земельного спору між його спадкодавцем - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у користуванні садибою та під`їздом до неї, затверджено розміри під`їзної дороги шириною 3 метри, яка пролягає до садиби його батька - ОСОБА_3, відступити - 50 см, з боку землекористувача ОСОБА_2 по необхідності для забезпечення відповідної ширини під`їзної дороги; його батька - ОСОБА_3 зобов`язано облаштувати під`їзну дорогу за власний рахунок.
Вважав, що сільська рада не мала повноважень для покладення на його батька - ОСОБА_3 - обов`язку по облаштуванню під`їзної дороги за власний рахунок, оскільки це не відповідає положенням законодавства.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року "Про розгляд заяви".
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 листопада 2016 року провадження за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради об`єднано в одне провадження.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати незаконними та скасувати: рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року № 3 "Про розгляд заяви"; рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року № 5 "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку"; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 лютого 2015 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Колочавська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", який мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог посилався на державний акт на право приватної власності на землю від 29 червня 2001 року виданий на ім`я його батька - ОСОБА_3, на підставі рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 28 серпня 1997 року.
Він дізнався про те, що відсутня інформація у Колочавській сільській раді Міжгірського району Закарпатської області, у державному архіві, відсутні відомості сесії сільської ради щодо прийняття сільською радою вищевказаного рішення від 28 серпня 1997 року. Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про те, що Колочавською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області рішення від 28 серпня 1997 року не приймалось, а тому й державний акт на право приватної власності на землю від 29 червня 2001 року виданий на ім`я батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3, є незаконним.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просив суд визнати незаконними та скасувати: рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 28 серпня 1997 року та державний акт на право приватної власності на землю від 29 червня 2001 року виданий на ім`я батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2017 року справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року № 3 "Про розгляд заяви". У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року № 3 "Про розгляд заяви" винесено з порушеннями положень Конституції України, Державних будівельних норм 360-92** "Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень", Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон електричних об`єктів" та прав ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_3, щодо покладення на останнього зобов`язання по облаштуванню під`їзної дороги за власний рахунок, оскільки ОСОБА_1 не є розпорядником земель комунальної власності.
Вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 15 січня 2015 року № 5 "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку"; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 лютого 2015 року, виданого ОСОБА_2, є безпідставними, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджені. Посилання ОСОБА_1 на те, що вказаним рішенням міської ради передано у власність ОСОБА_2 дорогу загального користування спростовано доказами, наданими сільською радою, правовстановлюючими документами ОСОБА_2 на цю ділянку, актом комісії сільської ради від 23 грудня 2016 року.
Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про скасування рішення Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 28 серпня 1997 року та державного акту на право приватної власності на землю від 29 червня 2001 року виданого на ім`я батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3, задоволенню не підлягають, так як ОСОБА_2 відповідними доказами не доведено порушення його прав чи інтересів прийнятим рішенням сільської ради та видачою ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено, що спірним рішенням сільської ради від 15 січня 2015 року № 5 передано у власність ОСОБА_2 дорогу загального користування, яка веде до його домогосподарства та перешкоджає йому у доступі до нього. ОСОБА_1 було роз`яснено право заявити клопотання про проведення відповідної судової експертизи для встановлення фактичних розмірів земельної ділянки ОСОБА_2, відповідність цих розмірів правовстановлюючим документам на неї, перевірки обставин щодо порушення прав ОСОБА_1 на здійснення ним права користування дорогою загального користування, яка є під`їздом до належної йому земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 вказане клопотання про проведення судової експертизи заявлено не було, тобто він своїх вимог не довів.