Постанова
Іменем України
18липня 2019 року
м. Київ
справа № 0907/2-3716/2011
провадження № 61-32887св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року у складі судді Островського Л. Є., та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів:
Горейко М. Д., Бойчука І. В., Василишин Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі із 10 червня 1999 року до 06 лютого 2008 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні.
За час шлюбу сторони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 29 березня 2003 року, яка є їх спільною сумісною власністю та підлягає поділу.
Враховуючи те, що відповідач не бере участі в матеріальному забезпеченні дочки та не сплачує аліменти, ОСОБА_1 просила відступити від принципу рівності часток при поділі майна подружжя та виділити їй у власність 2/3 частки квартири
АДРЕСА_1 , а відповідачу виділити 1/3 частку вказаної квартири.
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у власність по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1,
- стягнути з ОСОБА_1 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, придбаних подружжям під час шлюбу для будівництва житлового будинку в
АДРЕСА_2 " на земельній ділянці площею 0,0438 га в розмірі 53 825,00 грн,
- стягнути 1/2 частину вартості проведених ремонтно-будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1, у розмірі 338 776,00 грн.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що для придбання та проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 та є спільною власністю подружжя, ОСОБА_2 отримав у позику у свого батька ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 85 000,00 доларів США, а тому вважав, що вказана сума є спільним майном подружжя та підлягає стягненню зОСОБА_1 у розмірі 1/2 частини.
Вважав, що підлягає стягненню зОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 1/2 частина вартості будівельних матеріалів, придбаних подружжям під час шлюбу для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_2 в садівницькому АДРЕСА_2, оскільки після проведених будівельних та реконструкційних робіт за рахунок спільних трудових і грошових затрат подружжя, його вартість збільшилася.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Проведено розподіл спільного майна подружжя та виділено ОСОБА_1 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 виділено 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 в частині вимог про поділ квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив із того, що вказана квартира є спільно придбаним майном подружжя, частки яких у її власності є рівними. Позивач не надала допустимих доказів того, що її частка повинна бути більшою, ніж 1/2, а суд повинен відійти від рівності таких часток.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня
2017 року рішення Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2017 року переглядалося в частині відмови у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_2 .
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2017 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 1/2 частини вартості будівельних матеріалів для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_2 садівницькому АДРЕСА_2 " у розмірі 53 825,00 грн, стягнення 1/2 частини вартості проведених ремонтно-будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1, у розмірі 338 776 ,00 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із відсутності правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог та доказів на підтвердження того, що спірні грошові кошти були потрачені в інтересах сім`ї.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2017 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій у порушення норм законодавства належним чином не дослідили безпосередньо у судових засіданнях докази по справі, зокрема в оскаржуваних судових рішеннях не наведено мотивів прийняття чи неприйняття звіту про оцінку майна від 31 серпня 2003 року, довідки про доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, кредитних договорів.
Вважає, що висновок судів про те, що позика у розмірі 85 000,00 доларів США не була потрачена в інтересах сім`ї, є помилковим та не відповідає дійсності.
Крім того, суди у порушення приписів частин першої-другої статті 10 ЦПК України не звернули уваги на факт проживання сторін однією сім`єю до реєстрації шлюбу та безпідставно відмовили у клопотанні про виклик свідків.
Доводи інших учасників справи
23 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а оскаржувані рішення залишити без змін. При цьому посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, а також на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 0907/2-3716/2011 передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 червня 1999 року до 06 лютого 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26 листопада
2008 року.
30 вересня 2003 року зі згоди ОСОБА_1 між ОСОБА_2 та
ВАТ "АКБ" "Прикарпаття" було укладено кредитний договір № 184, з тексту якого вбачається, що грошові кошти отримані в кредит із метою купівлі квартири. Вказані обставини також встановлені у справі № 0909/1187/2013 та підтверджені рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від
03 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року.
Судами встановлено, що під час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу від 29 березня 2003 року придбали квартиру АДРЕСА_1 .
Встановлені обставини щодо житлового будинку в АДРЕСА_2 :
Встановлено, що 01 березня 1999 року ОСОБА_1 придбала у
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (батьки ОСОБА_1 ) земельну ділянку площею 0,0438 га та садовий будинок АДРЕСА_3 . На момент придбання спірного майна ОСОБА_1 не перебувала в шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2, а грошові кошти, за які вона придбала будинок, набуті нею до 1999 року до часу укладення шлюбу.