Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 209/2712/17
провадження № 61-37278св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - адміністрація Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області,
заінтересовані особи: Друга кам`янська державна нотаріальна контора, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року у складі судді Байбари Г. А. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У жовтні 2017 року адміністрація Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 (до 2016 року - м . Дніпродзержинський) Дніпропетровської області на праві приватної власності належить ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина на зазначену квартиру. Спадщину після ОСОБА_3 ніхто не прийняв, спадкова справа не заводилася і право власності на квартиру АДРЕСА_1 ніхто не перереєстровував.
У лютому 2015 року сплинув один рік з моменту відкриття спадщини, тому належна ОСОБА_3 квартира є відумерлою спадщиною та має бути передана у власність територіальній громаді м. Кам`янське.
У спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які не є спадкоємцями померлого, і яким квартира була надана у тимчасове користування на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 21 вересня 2005 року № 206 на час перебування ОСОБА_3 у будинку - інтернаті.
Враховуючи викладене, адміністрація Кам`янської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області просила суд визнати спадщину ОСОБА_3 відумерлою та передати квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Кам`янське.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року заяву адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що частиною шостою статті 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у позовному провадженні, суд залишає заяву без розгляду і роз`ясняє заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Оскільки під час розгляду цієї справи виник спір про право, то суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду клопотання про залишення заяви адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області без розгляду у зв`язку з тим, що існує спір про право, оскільки вони на законних підставах з 2005 року зареєстровані та проживають у спірній квартирі і мають намір скористатися своїм правом на судовий захист щодо визнання за ними права на постійне користування квартирою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, адміністрація Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень залишили поза увагою, що спір про право між сторонами має бути на спадкове майно, справа про визнання спадщини відумерлою має розглядатися за правилами позовного провадження, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що рішення може вплинути на спадкові права і обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. У цій справі відсутні особи, які мають право на спадкове майно, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є спадкоємцями ні за заповітом, ні за законом. Крім цього, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 вересня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради, про визнання права власності за набувальною давністю відмовлено. Ураховуючи викладене, адміністрація Дніпровського району Кам`янської міської ради Дніпропетровської області звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про визнання спадщини відумерлою після розгляду спору про право щодо спірного майна. ОСОБА_1, ОСОБА_2 скористалися своїм правом на судовий захист щодо спірної квартири.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у серпні 2018 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначили, що мають намір скористатися правом на захист своїх прав шляхом звернення до суду із позовом про визнання за ними права користування спірним житловим приміщенням, тобто існує спір про право.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 20 грудня 1994 року Відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинськ, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_3 (до 2016 року - м. Дніпродзержинський) Дніпропетровської області.