Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 712/13964/15-ц
провадження № 61-31755св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вінніченка Б. Б., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь інфляційні збитки за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 100 814 грн
74 коп. та три відсотки річних за користування грошовими коштами, що становить 9 976 грн 95 коп.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2013 року, з
ОСОБА_2 на її користь стягнуто грошові кошти, сплачені нею як поручителем на виконання кредитного договору у сумі 127 584 грн 27 коп. та судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1 275 грн 84 коп., а всього 128 860 грн 11 коп. Відповідачем вказане судове рішення не виконано, борг не сплачено навіть частково, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених майнових прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня
2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 100 814 грн 74 коп., три відсотки річних за користування грошовими коштами в сумі 9 976 грн 95 коп. за період з 20 травня 2013 року по 17 грудня 2015 року, а всього 110 791 грн
69 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із наявності між сторонами грошових зобов`язань, які ОСОБА_2 належним чином не виконує, що є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у квітні 2017 року, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року скасувати й передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Мотивуючи касаційну скаргу заявник вказував, що постановлена апеляційним судом ухвала не мотивована належним чином, а також вказував, що суд порушив норми процесуального права не застосувавши до спірних правовідносин висновки, яких дійшов Верховний Суд України під час розгляду справи з аналогічними правовідносинами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 712/13964/15-ц із Соснівського районного суду м. Черкаси.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року справу № 712/13964/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу № 712/13964/15-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2013 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто сплачені останньою як поручителем на виконання кредитного договору від 11 квітня 2007 року кошти у сумі 127 584 грн
27 коп. та судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1 275 грн 84 коп., а всього 128 860 грн 11 коп.
Як встановлено вказаним вище судовим рішенням на час розгляду справи в суді першої інстанції кредитний договір від 11 квітня 2007 року погашено в повному обсязі і кредитор не має претензій до поручителя та боржника. Виконуючи зобов`язання як поручитель, позивач частково виконала зобов`язання боржника за кредитним договором на суму 127 584 грн 27 коп.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.