Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 749/1005/17
провадження № 61-3890св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Щорського районного суду, у складі судді Шаповал З. О., від 24 квітня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С., від 17 січня 2019 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, в якому просила зобов`язати останню усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1, і відшкодувати їй 5 тис. грн моральної шкоди та судові витрати.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року відповідача зобов`язано демонтувати залізний паркан та не чинити перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою. Восени 2016 року вказане рішення було примусово виконане. Однак на частині спірної земельної ділянки, яка згідно з її планом має використовуватися як проїзд, залишилися собача будка, три молоді дерева, виноградна арка, квітник та огорожа з металевих штирів, а на хвіртку та ворота встановлено замки, ключів від яких позивач не має. Внаслідок існування перелічених об`єктів ОСОБА_1 позбавлена можливості заїзду до свого помешкання, зокрема до вигрібної ями. Звернення останньої до ОСОБА_2 з проханнями усунути перешкоди у заїзді до своєї квартири залишено без реагування. Вказувала, що тривалі протиправні дії відповідача завдали їй моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по
АДРЕСА_1 , шляхом демонтування з частини земельної ділянки, що згідно проекту призначена для заїзду, всіх перешкод, що перелічені в акті № 6 Сновської міської ради від 05 травня 2017 року, а саме, собачої будки з собакою, трьох молодих дерев, виноградної арки, квітника та огорожі з металевих штирів, а також надати ОСОБА_1 дублікат ключів від замку хвіртки та дублікат ключів від замку воріт. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проектом будівництва передбачений єдиний під`їзд до подвір`я загального користування зі сторони по АДРЕСА_1, тобто зі сторони квартири, яка належить відповідачу, але фактично на ділянці, відведеній для заїзду, знаходиться собача будка з собакою, три молоді дерева, виноградна арка, квітник та огорожа з металевих штирів, які перешкоджають ОСОБА_1 користуватись її земельною ділянкою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 500 грн скасовано, постановлено у цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення морального відшкодування.
В іншій частині рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 500 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у частині вирішення питання про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зазначивши при цьому, що після виконання рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року з`ясувалось, що право позивача на безперешкодне користування двором загального користування не є остаточно відновленим, оскільки облаштування ОСОБА_2 за час існування паркану на території двору собачої будки, насадження дерев, винограду, квітнику та будівництво огорожі з металевих штирів позбавляє позивача права на проїзд до вигрібних ємностей, які розташовані зі сторони її квартири. З урахуванням наведеного, порушене право ОСОБА_1 на землекористування підлягає відновленню, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування. Позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди визнані безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог або направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неналежним чином дослідили докази у справи. Перешкоди, які існували при користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, були усунуті рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року. ОСОБА_2 вказує, що земельна ділянка, площею 0,0449 га, передана їй у власність у 1997 році, а між власниками квартир у будинку склався порядок користування земельною ділянкою без заїзду до квартири ОСОБА_1 через виділену їй земельну ділянку. При цьому ОСОБА_1 мала можливість заїзду у двір зі сторони своєї квартири. Вважає, що проїзд у двір з боку квартири ОСОБА_1 ускладнений внаслідок дій суміжного землекористувача.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року в частині стягнення з відповідача витрат, понесених на правничу допомогу, у розмірі 500 грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2 тис. грн витрат, понесених на правничу допомогу.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона витратила на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 2 тис. грн, і такий розмір понесених витрат підлягає стягненню з відповідача, яка не заявляла клопотання про їх зменшення.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною користування, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішення питання про розподіл судових витрат - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції правомірно зменшив розмір судових витрат.
У запереченні на відзив ОСОБА_1 відповідач не погодилась з доводами позивача, вказуючи, що вона виконала всі пункти рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
25 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1992 року, її квартира складає 51/100 частин будинку.
ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1992 року. Зазначена квартира складає 49/100 частини всього будинку.
Відповідно до умов договорів купівлі-продажу від 06 жовтня 1992 року житловий будинок з надвірними спорудами
АДРЕСА_1 знаходяться квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, належні сторонам у справі, розташований на землях Щорської (Сновської) міської ради Щорського району Чернігівської області, площею 880 кв. м.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року у справі № 749/224/16-ц позов ОСОБА_1 було задоволено та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Зобов`язано відповідача усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом демонтування залізного паркану, який самовільно встановлений відповідачем ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року у справі № 749/224/16-ц рішення суду першої інстанції було змінено у частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині залишено без змін.
Зазначене рішення суду було виконано шляхом демонтажу збудованого ОСОБА_2 паркану та постановою Щорського відділу державної виконавчої служби Чернігівської області від 23 серпня 2016 року закінчено виконавче провадження.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказувала, що після виконання зазначеного судового рішення у справі № 749/224/16-ц стало відомо, що її право на безперешкодне користування двором загального користування не є остаточно відновленим, оскільки облаштування ОСОБА_2 за час існування паркану на території двору собачої будки, насадження дерев, винограду, квітнику та будівництво огорожі з металевих штирів позбавляє її права на проїзд до вигрібних ємностей, які розташовані зі сторони її квартири.