П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 640/6130/14-ц
провадження № 61-47538 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі - ОСОБА_5, Головне управління Національної поліції в Харківській області, Київська об`єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року вскладі судді Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати вилучені в ході обшуку 11 жовтня 2011 року в квартирі АДРЕСА_1 валютні цінності в кількості 132050 доларів США та грошові кошти в сумі 108200 грн спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати вилучені в ході цього ж обшуку валютні цінності в кількості 55550 доларів США та грошові кошти в сумі 12000 грн спільною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; звільнити з-під арешту та зобов`язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області повернути позивачам вилучені цінності.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 6 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.
25 липня 2018 року на це судове рішення Головне управління Національної поліції (далі - ГУНП) у Харківській області подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення була обґрунтована заявником наявністю вироку Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2014 року (набрав чинності 18 квітня 2016 року), яким встановлено, що конфісковане майно є власністю ОСОБА_5 Про наявність вироку суду заявнику стало відомо лише у червні 2018 року, коли ГУНП у Харківській області отримало копію цього вироку. Таким чином, до цього часу у заявника не було підстав для оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2016 року в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2018 року ГУНП у Харківській області було залишено без руху, оскільки підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані неповажними.
10 серпня 2018 року суд повторно залишив апеляційну скаргу ГУНП у Харківській області через несплату судового збору та надано заявнику строк на усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
29 серпня 2018 року на виконання вимог ухвали від 8 серпня 2018 року до Апеляційного суду Харківської області представник ГУНП в Харківській області подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2016 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року відмовлено ГУНП у Харківській області у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що про існування судового провадження та ухвалення рішення в цій справі апелянту відомо ще з 2016 року. Рішення суду повторно оскаржується майже через два роки. При цьому суд зазначив, що поважних причин неподання апеляційної скарги такий тривалий час не наведено, оскільки про наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та наявності конфіскованих коштів заявнику було відомо ще у 2011 році. Саме за клопотанням представника відповідача зупинялося провадження у справі у 2014 році саме для набрання вироком стосовно ОСОБА_5 законної сили.
Крім того, в тексті оскаржуваного рішення суду від 6 вересня 2016 року також зазначено про наявність цього вироку. При цьому заявник не заперечував, що про наявність оскаржуваного судового рішення йому було відомо давно.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2018 року ГУНП в Харківській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на те, що заявник не був присутнім при оголошенні судового рішення, а тому в силу положень статті 358 ЦПК України має право на звернення з апеляційною скаргою. Також заявник вважає, що оскільки після отримання судом заяви про усунення недоліків апеляційної скарги із зазначенням нових підстав для поновлення строку на оскарження судового рішення, суд своєю ухвалю від 10 вересня 2018 року залишив скаргу без руху повторно для усунення інших недоліків, то питання про поновлення строку було вирішено в цій ухвалі.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали відзив на касаційну скаргу, в якому зазначають, що відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Оскільки наведені ГУНП у Харківській області в апеляційній скарзі підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, та не входять до вичерпного переліку виключень, передбачених цією нормою, суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.