1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



30 липня 2019 року

Київ

справа №802/3864/15-а

адміністративне провадження №К/9901/1646/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року (судді: Поліщук І.М., Альчук М.П., Чернюк А.Ю.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (судді: Смілянець Е.І., Залімський І.Г., Сушко О.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до прокуратури Вінницької області, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати незаконним та скатувати наказ прокурора Вінницької області № 1570 від 4 листопада 2015 року;

- поновити на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області;

- стягнути з прокуратури Вінницької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Вінницької області

1570 к від 4 листопада 2015 року про звільнення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області.

Поновлено молодшого радника юстиції Федчукс С.М. на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області з 5 листопада 2015 року.

Стягнуто з прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 5 листопада 2015 року по 24 грудня 2015 року в сумі 11703 (одинадцять тисяч сімсот три гривні) 60 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуваний наказ про звільнення із поновленням позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з обґрунтованості позовних вимог, оскільки недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел. Контролюючий орган при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" не встановив невідповідність вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про її доходи, отримані із законних джерел.

При цьому відповідно до частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Натомість рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято відповідачем з порушенням строку, встановленого частиною 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки керівник органу звільнив позивача лише 4 листопада 2015 року, тобто після спливу строку з моменту отримання висновку про результати перевірки від 19 червня 2015 року, яким встановлено недостовірність відомостей у декларації за 2014 рік.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій встановленого факту недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій позивачем за попередній рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а тому звільнення позивача з посади є законним та обґрунтованим.

Зазначає, що керівником органу не пропущений триденний строк для звільнення позивача з посади встановлений частиною 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки висновок Вінницької ОДПІ від 19 червня 2015 року оскаржений у судовому порядку. Постанова про скасування висновку Вінницької ОДПІ від 19 червня 2015 року прийнята Вінницьким апеляційним адміністративним судом 27 жовтня 2015 року, а повний текс рішення отримано лише 30 жовтня 2015 року.

Також скаргу обґрунтовує тим, що судом при вирішенні питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порушення пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування сулами законодавства про оплату праці" не визначено, у резолютивній частині рішення, суму утримання податку та інших обов`язкових платежів із розрахунку заробітної плати.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 4 квітня 2016 року відкрив касаційне провадження на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року.

15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Шарапи В.М., (судді) Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З червня 2000 року позивач працювала в органах прокуратури Вінницької області. З 18 серпня 2015 року по 4 квітня 2015 року працювала на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області.

8 квітня 2015 року написала та подала прокурору Вінницької області заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", зокрема, надала згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до Закону України "Про очищення влади". Разом із заявою подала копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

Прокурор Вінницької області, на виконання пунктів 1 і 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", для перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 вказаного Закону, звернувся до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області із запитом про проведення перевірки.

19 червня 2015 року, за результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ, складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей за Законом України "Про очищення влади", який в подальшому надіслано на адресу прокуратури Вінницької області. У висновку вказано, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права), а саме у розділі IV "Відомості про транспортні засоби" в п. а "Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)" не вказано відомості щодо автомобіля марки "TOYOTA COROLLA", 1983 року випуску.

Також у висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації, набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

На підставі отриманого висновку прокуратурою Вінницької області складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" у якій вказано, що до позивача застосовуються заборони, передбачені частиною (третьою/четвертою) статті 1 Закону України "Про очищення влади", у зв`язку з установленням недостовірних відомостей щодо неї, зазначених пунктом 2 частиною п`ятою статті 5 цього Закону.

4 листопада 2015 року на підставі довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", прокурором Вінницької області прийнято наказ № 1570 к, яким молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області з 4 листопада 2015 року в зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади", згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" № 1682-VII від 16 вересня 2014 року.

В силу вимог частини першої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання пункту 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з частиною п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

На виконання частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.

Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Перелік органів, що проводять перевірки та форма запиту, затверджені Порядком №563, зокрема такими є: Державна фіскальна служба України (ДФС), Державна судова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України.

Так, Постановою № 563 деталізовано норми Закону та зазначено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 3 листопада 2014 року), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (п. 29, 30, 35).


................
Перейти до повного тексту