1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



30 липня 2019 року

Київ

справа №809/1072/18

адміністративне провадження №К/9901/6093/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О..,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

секретаря судового засідання Івченка М.В.

за участю:

представника відповідача Діанова О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції справу № 809/1072/18

за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної Фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року (прийняту в складі: головуючого - Тимощука О.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Сапіги В.П., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І.),

І. Суть спору:

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної Фіскальної служби України (далі - Відповідач) у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність щодо незабезпечення щорічною санаторно-курортною путівкою для лікування у 2017році та зобов`язати відповідача надати позивачу санаторно-курортною путівку до санаторно-курортних закладів для лікування та оздоровлення за 2017 рік.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує, тим що позивач є інвалідом другої групи, ветераном податкової міліції і відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XI ) має право на отримання безоплатної путівки до санаторно-курортних закладів щорічно, однак таку путівку, в тому числі у 2017 році, позивачу не надано, незважаючи на його неодноразові звернення до відповідача. Вважає, що відповідач мав об`єктивну можливість забезпечити його безкоштовною путівкою, а посилання на відсутність коштів, виділених з Державного бюджету України свідчить про його протиправну бездіяльність.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач відмовляючи в надані путівки до санаторно-курортного закладу для лікування та оздоровлення діяв у межах своїх повноважень та у відповідності до діючого законодавства.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

6. У касаційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання безоплатної путівки до санаторно-курортних закладів щорічно, однак відповідачем зазначене право позивача не реалізовано, оскільки були відсутні кошти (не виділені) з Державного бюджету України, що в свою чергу свідчить про його протиправну бездіяльність.

7. Також позивач стверджує, що відповідачем не розроблено нормативно-правовий акт (інструкція), який буде встановлювати порядок щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням в Державній фіскальній службі України, що є також протиправною бездіяльністю відповідача.

8. Позивач зауважує на тому, що він не отримував ухвали суду апеляційної інстанції про призначення справи до апеляційного розгляду, однак в апеляційній скарзі позивачем було висловлено прохання про слухання справи за його участі.

9. Позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

11. ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів, інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.07.2015.

12. Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з метою реалізації гарантованого статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права на отримання санаторно-курортної путівки.

13. Державною фіскальною службою України позивачу листом від 26.01.2018 №1146/Д/99-99-04-04-02-14 надано відповідь, за змістом якої відповідач повідомив про те, що у зв`язку із відсутністю коштів на придбання путівок, їх закупівля і видача не проводиться та з метою отримання грошової компенсації запропоновано позивачу подати документи, а саме: заяву про виплату компенсації; копію паспорта; копію ідентифікаційного номера; реквізити банківського рахунку.

14. Представник позивача на адресу ДФС України направив адвокатський запит №21 від 26.04.2018, у якому просив надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують приведення нормативно-правових актів позивача у відповідність до Постанови №446, а також підтвердження звернення відповідача до Міністерства фінансів України з метою виділення коштів задля забезпечення санаторно-курортними путівками, зокрема, ветеранів війни, у 2017-2018 роках.

15. Відповідач у листі від 07.05.2018 №6524/с/99-99-04-04-02-14 вказує, що ДФС України немає власних медичних закладів та обмежена у фінансуванні. Також повідомив, що відповідно до кошторису Державної фіскальної служби України на 2017 рік бюджетні призначення для придбання санаторно-курортних путівок не виділялися. При тому ДФС надало завірені копії бюджетних запитів на 2017 та 2018 роки.

16. Не погоджуючись із наданими відповідями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Статтею 13 Закону № 3551-XI встановлено пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.

18. Згідно абзацу четвертого пункту 3 частини першої статті 13 Закону № 3551-XI особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров`я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

19. За приписами абзацу п`ятого пункту 3 частини першої статті 13 Закон № 3551-XI визначено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I - II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

20. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України (абз. 3, п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 3551-XI).

21. Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 446 (далі - Порядок № 446), визначає механізм забезпечення Міноборони, МВС, Міністерством інфраструктури, Мін`юстом, СБУ, ДСНС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною фіскальною службою (далі - державні органи) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту; ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, зазначених у статтях 61 - 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Держспецзв`язку та членів їх сімей санаторно-курортними путівками (далі - путівки) до санаторно-курортних закладів відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", Законів України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законів України "Про Службу безпеки України", Законів України "Про правові засади цивільного захисту", Законів України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", Законів України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" та Законів України "Про жертви нацистських переслідувань".


................
Перейти до повного тексту