ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №812/525/16
адміністративне провадження №К/9901/33792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 812/525/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання звільнення незаконним, скасування наказу, змінення дати та формулювання причини звільнення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року (прийняту одноособово суддею Чиркіним С.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М.)
І РУХ СПРАВИ
1. 25 травня 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративний позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому просив:
- визнати звільнення за статтею 66 (за дискредитацію) незаконним;
- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 5 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача;
- змінити дату звільнення на дату винесення рішення по справі;
- змінити формулювання причини звільнення з статті 66 (за дискредитацію) на статтю 64 "б" (через хворобу).
- визнати протиправним наказ Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 5 серпня 2014 року № 185 "Про покарання співробітника батальйону ДПС ДАІ ГУМВСУ";
- стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області 1 779,56 грн., з яких невиплачено грошове забезпечення у сумі - 372,40 грн., компенсацію втрати частини доходів за невиплату грошового забезпечення у сумі - 249,50 грн., компенсацію втрати частини доходів за невиплачену грошову компенсацію за невикористану відпустку у сумі - 1 147,66 грн.;
- стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області середній заробіток за весь час затримки починаючи з 6 серпня 2014 року по день фактичного розрахунку при звільненні, враховуючи, що середньоденна заробітна плата дорівнює - 74,48 грн.;
- стягнути з відповідачів в солідарному порядку витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог про:
- скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 5 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача; визнання звільнення за статтею 66 (за дискредитацію) від 5 серпня 2014 року незаконним;
- змінення дати звільнення на дату винесення рішення по справі;
- змінення формулювання причин звільнення зі статті 66 (за дискредитацію) на статтю 64 "б" (через хворобу).
3. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року залишено без змін.
4. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (щодо залишення адміністративного позову без розгляду в частині).
5. В скарзі позивач просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищенаведеною скаргою.
7. Головне управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області надіслало до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач також вказав, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені обставини справи та ухвалені вони відповідно до норм процесуального права, оскільки позивач дійсно пропустив місячний строк на звернення до суду щодо оскарження наказу про його звільнення.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 2 серпня 2014 року розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014130000000334 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частино третьою статті 368 Кримінального кодексу України за фактом одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням працівниками ДПС взводу з обслуговування СП № 2 роти обслуговування стаціонарних постів батальйону ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Луганській області, зокрема, ОСОБА_1 .
9. Наказом від 5 серпня 2014 року № 185 "Про покарання співробітника батальйону ДПС ДАІ ГУМВСУ" ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, притягнуто до дисциплінарної відповідальності
10. Наказом ГУМВС України від 5 серпня 2014 року № 222 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (надалі - Положення № 114).
11. 11 лютого 2015 року після отримання постанови прокуратури Луганської області від 18 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження № 42014130000000334, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вимогами визнати незаконним вищенаведений наказ про звільнення.
12. Однак, 3 березня 2015 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/1341/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання наказу незаконним та поновлення на посаді - залишено без розгляду.
13. 30 березня 2016 року та 19 квітня 2016 року позивач звернувся до ГУМВС України у Луганській області із зверненнями щодо оголошення вислуги років, зміни статті звільнення.
14. Листом від 22 квітня 2016 року ОСОБА_1, зокрема, повідомлено про відсутність правових підстав для внесення змін до наказу про звільнення в частині підстави звільнення, оскільки ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ саме за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу.
15. Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до суду.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 в частині відповідних позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що позивач пропустив визначений законодавством місячний строк на звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу про його звільнення.