ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №813/6090/15
адміністративне провадження №К/9901/11014/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В..,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року (головуючий суддя - Гулид Р.М., Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
третя особа: управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова,
про визнання протиправною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 13 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила:
1.1. скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова Максима Валерійовича від 31.03.15р. про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.13р. № 65656/11;
1.2. зобов`язати Державну виконавчу службу України здійснити дії по виконанню рішення Європейського суду з прав людини 20.06.13р. № 65656/11 в частині обов`язкового виконання рішення національного суду, ухваленого на користь ОСОБА_1 .
2. Позивач вважає, що вказана постанова від 31.03.15р. про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.13р. №65656/11 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з того, рішення Європейського Суду України з прав людини виконано лише частково, а тому виконавче провадження не може бути закінченим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що починаючи з 23.07.11р. в Україні змінилося правове регулювання, на підставі якого позивачу здійснювалась виплата пенсії та інші соціальні виплати згідно з судовим рішенням. Суд зазначив, що припинення з 01.11.11р. пенсійним органом виконання постанови Сихівського районного суду міста Львова та призначення нового розміру пенсії з часу змін в законодавстві є правомірним, оскільки у позивача з цього часу виникають інші (нові) правовідносини. При цьому відсутність у постанові Сихівського районного суду міста Львова кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у боржника обов`язок довічно здійснювати виплату позивачу пенсії, та додаткової пенсії у розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням. Такий обов`язок у боржника припиняється у разі зміни правового регулювання виплати зазначених соціальних виплат. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Європейського суду з прав людини № 65565/11 від 20.06.13р. виконано в повному обсязі, та, як наслідок, постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження від 31.03.15 р. є законною та обгрунтованою, а отже, винесена правомірно. Беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується факт виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова постанови Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.10р. у справі №2-2111/2010, позивачем не заперечується виплата їй суми компенсації за несвоєчасне виконання судового рішення, суд дійшов висновку про правомірність постанови від 31.03.15р. про закінчення виконавчого провадження ВП№38903945. Вказане, як зазначив суд, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 02.06.15р. у справі №21-317а15.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, задоволено.
5.1. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі №813/6090/15 скасовано та винести нову, якою позов задоволено.
5.2. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова Максима Валерійовича від 31.03.15р. про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.13р. №65656/11;
5.3. Зобов`язано Державну виконавчу службу України здійснити дії по виконанню рішення Європейського суду з прав людини 20.06.13р. № 65656/11 в частині обов`язкового виконання рішення національного суду, ухваленого на користь ОСОБА_1 .
6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження 31.03.2015 р. державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби обмежився лише відповіддю управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 13.08.2014 р. №8306/06-21 про те, що рішення національного суду виконане. Однак, на даний момент рішення Європейського Суду України з прав людини виконано лише частково. А саме, платіжним дорученням Міністерства юстиції України №3099 від 05.09.2013 перерахована стягувачу сума у розмірі 21055,16 грн. (еквівалент 2000 євро). Згідно наданих апелянтом документів про нарахування пенсії ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова після 01.11.2011р. продовжувало здійснювати апелянту нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі, що не відповідає рішенню суду. Жодних змін, які б скасовували вказані виплати чи змінювали особу зобов`язану проводити нарахування та виплату пенсії апелянту у чинному законодавстві не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 15 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС, скаржник) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, в якій відповідач просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення Європейського суду з прав людини №65656 від 20.06.2013 року виконано у повному обсязі. Так, позивачу перераховано грошові кошти у розмірі 21055,16грн. (еквівалент 2000євро), сплачено пеню у розмірі 32,34грн. та виконано рішення національного суду, що підтверджено листом УПФУ в Галицькому районі м. Львова. Також посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Великода проти України", в якому вказано на відсутність правових підстав для подальшого виконання рішення Суду щодо виконання рішень національних судів про перерахунок пенсії, оскільки з 01.11.2011 року у законодавство, яке регулювало спірні правовідносини, внесено зміни.
9. Представником позивача до суду касаційної інстанції надано заперечення на касаційну скаргу, в яких останній просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вважає, що внесення змін до законодавства не є підставою для припинення виконання рішення національного суду щодо перерахунку пенсійної виплати. Також вважає, що ухвалення Європейським судом з прав людини рішення у справі "Великода проти України" не може слугувати підставою для невиконання національного суду та Європейського суду з прав людини, що стосуються позивача.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.10р. у справі №2-2111/2010 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі міста Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 08.07.07р. по 31.12.07р. та з 22.05.08р.
12. У зв`язку з невиконанням вказаного рішення суду, позивач звернулась до Європейського суду з прав людини.
13. Рішенням Європейського суду з прав людини від 20.06.13р №65656/11 заяву позивача було задоволено. Зокрема, вказаним судовим рішенням було передбачено, що: (a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у Додатку 2; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат,і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
14. 16.07.13р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим Максимом Валерійовичем відкрито виконавче провадження ВП№38903945 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.13р. №65656/11.
15. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22.04.14р. у справі № 464/3499/14-а задоволено заяву Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про роз`яснення судового рішення №2111/10 щодо кінцевої дати перерахунку та зазначено, що рішенням не обмежується кінцева дата перерахунку, оскільки внесення змін у відповідні статті ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слугуватиме підставою для зміни нарахувань.
16. 28.07.14р. державним виконавцем направлено до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова вимогу №742/11-в про необхідність виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.10р. у справі №2-2111/2010 у триденний строк з моменту отримання вказаної вимоги.
17. У відповідь на вимогу державного виконавця Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова листом від 13.08.14р. №8306/06-21 повідомило, що постанова Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.10 у справі №2-2111/2010 виконана управлінням в межах повноважень, визначених чинним законодавством. Водночас в листі боржник вказав, що з 01.11.11р. виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться відповідно до змін у законодавстві, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.11р. №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету".
18. В ході здійснення виконавчих дій по виконанню вказаного рішення Європейського суду грошові кошти перераховані Міністерством юстиції України стягувачу платіжним дорученням від 05.09.13р. № 3099. у розмірі 21055,16 грн. (еквівалент 2000 євро), платіжним дорученням від 29.09.14р. № 6554 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 32,34 грн.
19. Крім того, з листа Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі міста Львова та матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що на виконання вищезазначених судових рішень, управлінням здійснено відповідний перерахунок пенсії та виплачено позивачу у серпні 2011 року - 132078,33 грн. (за період з 08.07.07р. до 31.12.07р. та з 25.05.08р. до 31.07.11р.); у серпні 2011 року - 4091,40 грн. (за серпень 2011 року); у вересні 2011 року - 4091,40 грн. (за вересень 2011 року); у жовтні 2011 року - 4218,40 грн. (за жовтень 2011 року).
20. ОСОБА_1 щодо наведених обставин не заперечує. Зокрема, у позовній заяві та в судовому засіданні позивач підтвердила, що постанова Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.10р. у справі №2-2111/2010р. належним чином виконувалась до листопада 2011 року та заборгованості з виплати пенсії у розмірі, зазначеному цим рішенням станом на 01.11.11р. немає. Однак позивач вказує, що пенсійним органом неправомірно припинено виплати з 01.11.11р., оскільки в рішенні Сихівського районного суду міста Львова не встановлено строк, на протязі якого позивачу повинні здійснюватись виплати.
21. 31.03.15р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП38903945 з підстав фактичного виконання рішення Європейського суду з прав людини №65656/11.
22. В суді апеляційної інстанції позивач зазначила, що станом на 11.04.2016р. рішення національного суду виконано лише частково. Розпорядженням УПФУ в Галицькому районі м. Львова від 11.02.2016р. №464\6265\15-а здійснило лише перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2011р. до 31.12.2014р., згідно рішення суду з урахуванням ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 22.04.2014 року про роз`яснення судового рішення та відповідно до ст.ст. 50. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
23. Частини 1-4 статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477-IV): виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" ч. 5 ст. 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України №606-XIV.
24. Пункт 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV): відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
25. Пункт 8 частини 1 статті 49 Закону №606-XIV: виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.