ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №826/15057/17
адміністративне провадження №К/9901/11188/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року (ухвалене у складі головуючого -судді Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (ухвалену у складі головуючого -судді Чаку Є.В., суддів: Файдюк В.В., Мєзєнцева Є.І.) по справі № 826/15057/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення № 750 від 18.05.2017 року,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 750 від 18.05.2017 року.
Позовні вимоги ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" обґрунтовує тим, що для кваліфікації дій як таких, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків у Нацради відсутні експертні повноваження, і вона не мала повноважень робити відповідний висновок при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач не згоден з висновком про те, що у передачі "Говорить Україна" від 06.02.2017 (з 19:15 до 21:00) були присутні сцени з наслідками насилля, демонструванням крові, понівеченого людського тіла, оскільки вона позбавлена постановок.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт допущення порушень, які стали підставою для прийняття спірного акту, не спростований позивачем належними та допустимими доказами, отже відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване рішення № 750 від 18.05.2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
19.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі № 826/15057/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У скарзі посилається на те, що відображені в оскаржуваному рішенні порушення не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема висновками спеціалістів, які мають спеціальні знання та законні повноваження здійснювати кваліфікацію передачі, як такої, що може завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мали змогу її дивитися. Водночас, експертний висновок, складений експертом, кандидатом психологічних наук, старшим науковим співробітником Н.В. Алікіною (ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива"), судами безпідставно не взято до уваги.
11.06.2019 до Верховного Суду Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення подано відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення скарги. Зазначив, що доводи позивача про відсутність належних і допустимих доказів встановлених порушень є безпідставними, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є саме акт позапланової перевірки, а не скарга ГО "Детектор Медіа", рішення Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення; відповіді асоціації психологів України.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна".
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2019 року призначив справу до розгляду у попередньому судовому засіданні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 16 по 17 березня 2017 року, на підставі звернення Громадської організації "Детектор Медіа", у якому містилося прохання перевірити телеканал "Україна" щодо дотримання вимог законодавства під час показу 6 лютого 2017 року програми "Говорить Україна" та вжити заходи у межах своєї компетенції, рішення Нацради від 23.02.2017 року №206, наказу голови Нацради від 09.03.2017 №5а/97, відповідачем проведено позапланову перевірку діяльності ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" щодо дотримання телерадіоорганізацією законодавства України (дотримання вимог абз. 8 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 28, ч. 2 ст. 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").
Результати перевірки оформлені Актом №15 ПП/Кв/ПС/17 від 17.03.2017.
У вказаному Акті викладено висновок про те, що трансляція в ефірі ТОВ "ТРК "Україна" передачі "Говорить Україна" 06.02.2017 року з 19:45 до 21:00 здійснена з порушенням ліцензіатом вимог абз. 8 ч. 2 ст. 6 (не допускається використання телерадіоорганізацій для трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися), ч. 5 ст. 28 (ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів), ч. 2 ст. 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 06.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед їх трансляцією).
На підставі висновків, викладених у Акті перевірки Нацрадою 18.05.2017 прийнято рішення №750 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "Україна", м. Донецьк (НР №00217-м від 23.07.2013, ефірне мовлення, логотип "УКРАЇНА"), згідно якого, враховуючи звернення ГО "Детектор Медіа" (вх. №24а/22 від 08.02.2017 року), рішення Громадської ради при Нацраді від 07.03.2017 року №5 (вх. №16/1743 від 22.03.2017 року), заслухавши пояснення представника компанії, керуючись ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 70, ч. 1, 2 5, 6 ст. 72, ч. 1, 2 ст.73, ч. 1 ст. 74, ч. 1, 2 ст. 75 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст. 13 та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" визнано порушення ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" ч. 5 ст. 28 та ч. 2 ст. 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оголошено попередження та вказано на неприпустимість в подальшому порушень чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож суди мали перевірити, чи прийняте рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №750 від 18.05.2017, зокрема, в межах повноважень, на законних підставах та з дотриманням встановленої процедури на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.
Так, повноваження Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у спірних правовідносинах визначені, зокрема, законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення та радіомовлення", Інструкцією № 115.
Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" визначає правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Статтею 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" визначено наглядові повноваження Національної ради, серед яких, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм.
Закон України "Про телебачення і радіомовлення" відповідно до Конституції України та Закону України "Про інформацію" регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Згідно ч. 1 ст. 70 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.1993 р. № 3759-XII (в редакції станом на 06.02.2017 р.) Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Відповідно до ч. 1, 2, 5, 6 ст. 72 Закону № 3759-XII санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.
Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.
Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.
Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Закону № 3759-XII питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.
Згідно ч. 1, 4 ст. 74 Закону 3759-XII за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про: а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій.
Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 23.09.1997 року №538/97-ВР виключно на засіданнях Національної ради: приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії.