ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №820/1850/17
адміністративне провадження №К/9901/18218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Головуючого судді (судді-доповідача) - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 (постановлена у складі судді Бідонька А.В.)
та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (прийняту у складі колегії суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.)
у справі №820/1850/17
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області,
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нездійснення нарахування судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік";
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень, лютий та березень 2017 року в розмірі 55 200 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 по справі №820/1850/17 зазначений позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нездійснення нарахування судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень - березень 2017 року в сумі 32 923,05 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо не виплати суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, визначених статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", частиною 3 статті 133 Закону України №2453, за період січень-березень 2017 року є протиправними, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 по справі №820/1850/17 скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень - березень 2017 року в сумі 32 923,05 грн. та прийнято в цій частині позовних вимог нову постанову, якою зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області нарахувати ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень-березень 2017 року, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень та провести виплати нарахованої суддівської винагороди з урахуванням виплачених сум. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 по справі № 820/1850/17 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції частково, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь позивача суддівської винагороди за січень-березень 2017 року у розмірі 32 923,05 гривень, оскільки позивачу вказаний розмір суддівської винагороди за січень-березень 2017 року нарахований не був, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку нарахувати та сплатити позивачу суддівську винагороду за січень-березень 2017 року, виходячи з розміру 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум. В іншій частині, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 31.07.2012 №461/2012 позивач призначена строком на п`ять років на посаду судді Первомайського районного суду м. Донецька. Указом Президента від 26.09.2015 №561/2015 переведена до Первомайського місьрайонного суду Харківської області. На підставі зазначеного Указу наказом Голови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21.10.2015 №02-03/45 позивача зараховано до штату Первомайського міськрайонного суду Харківської області.
У січні - березні 2017 року позивач отримала суддівську винагороду, розраховану з розміру посадового окладу - 16 000 гривень.
Позивач не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.