ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/2964/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 (суддя Паляниця Ю.О.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 (головуючий суддя: Геза Т.Д., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
про стягнення 125 145 521,07 грн.,
За участю представників:
позивача - Іоннікова Ю.В. - адвокат
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 18.12.2017 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - відповідач) про стягнення боргу у загальній сумі 125145521,07 грн., в тому числі: основного боргу у сумі 80473059,38 грн., пені - 17642638,72 грн., 3% річних - 4421201,70 грн., інфляційних втрат - 22608621,27 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13-384-ВТВ від 24.01.2013 (за поставками березня, травня-вересня, листопада-грудня 2015 року) в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, несвоєчасна оплата поставок жовтня-листопада 2014 року, заборгованість за якими стягнута рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1228/15, стала підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за цими зобов`язаннями у періоди, які не були предметом розгляду у вказаній справі.
3. Відповідач у відзиві просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік та зменшити розмір штрафних санкцій до 1000 грн. з посиланням на підстави понесення значних збитків, недостатність тарифів, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, проведення на території Донецької області антитерористичної операції.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 у справі №905/2964/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг - 33114769,54 грн., пеню - 10040893,14 грн., 3% річних - 2585122,58 грн., інфляційні нарахування - 12920959,37 грн., а також судовий збір в сумі 187011,16 грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 по справі №905/2964/17 на 1 місяць з дня ухвалення такого рішення Провадження по справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ суми основного боргу у розмірі 38853293,96 грн. закрито. В іншій частині позов залишено без задоволення.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 21.01.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 905/2964/17 до Касаційного господарського суду.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019 у справі №905/2964/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без руху до 20.03.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі; встановлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
11.03.2019 скаржником надано до суду платіжне доручення № 7002020 від 01.03.2019 на суму 2 054,89 грн.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено строк ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 905/2964/17, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 18.04.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до 10.04.2019.
9. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" про зупинення провадження у справі №905/2964/17 задоволено; провадження за касаційною скаргою у справі №905/2964/17 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 916/190/18.
10. Згідно з інформацією в кур`єрській накладній 11.04.2019 Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" направлено відзив на касаційну скаргу від 11.04.2019 №15/1-1039, який фактично надійшов до суду 12.04.2019.
Відповідно до ч.1 ст.295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Згідно зі ст.118 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."
Як було зазначено вище, ухвалою суду від 21.03.2019 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.04.2019.
Оскільки відзив на касаційну скаргу фактично поданий відповідачем з порушенням строку, визначеного ч.2 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, клопотання про його поновлення не заявлено, суд залишає його без розгляду.
11. 04.06.2019 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 916/190/18, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 19.06.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 поновлено провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 905/2964/17, розгляд касаційної скарги призначено на 24.07.2019.
13. У судове засідання 24.07.2019 з`явилася повноважний представник позивача, яка підтримала касаційну скаргу.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
14. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 905/2964/17 в частині відмови у стягненні 94027,73 грн. 3% річних за зобов`язаннями листопада 2014 року (з 11.12.2015 по 11.02.2016) та відмови у стягненні 179961,82 грн. інфляційних за зобов`язаннями листопада 2014 року (з 01.12.2015 по 31.01.2016), передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в стягненні 3% річних за зобов`язаннями листопада 2014 року (з 11.12.2015 по 11.02.2016) та інфляційних за зобов`язаннями листопада 2014 року (з 01.12.2015 по 31.01.2016), нарахованих у період відстрочки виконання рішення суду у справі №905/1228/15, вважає, що строк виконання зобов`язання є його складовою та визначається виключно підставою виникнення такого зобов`язання.
На думку позивача, судами не враховано, що зміна умов прострочення боржника, як єдина передбачена чинним законодавством підстава для не застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, можлива виключно при зміні підстави виникнення цивільних прав та обов`язків на умовах, визначених цією підставою.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
16. 24.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (покупець) підписано договір купівлі-продажу природного газу №13-384-ВТВ.
За змістом п.1.1 договору №13-384-ВТВ від 24.01.2013 (в редакції додаткової угоди №12 від 22.12.2014) продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 - 2015 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця (п.2.1 вказаного правочину).
Сторони неодноразово вносили зміни до п.5.2 договору №13-384-ВТВ від 24.01.2013, змінюючи ціну газу.
Відповідно до п.11 договору №13-384-ВТВ від 24.01.2013 (в редакції додаткової угоди №12 від 22.12.2014) останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
17. Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 по справі №905/1228/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення 85594041,98 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 81698233 грн., у тому числі 49547486,63 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 13533126,28 грн. пені, 1366250,66 грн. 3% річних та 17251369,43 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 70135,86 грн.; надано відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців з моменту набрання даним судовим актом законної сили.
З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом досліджувалися обставини укладання договору №13-384-ВТВ від 24.01.2013, здійснення позивачем постачання природного газу за період з січня 2013 року по листопад 2014 року, а також невиконання відповідачем власних платіжних зобов`язань у вказаний період, що стало підставою для нарахування, в тому числі, пені за період з 20.02.2013 по 28.04.2015, 3% річних за період з 20.02.2013 по 28.04.2015, інфляційних збитків за загальний період з березня 2013 року по березень 2015 року.
Рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 у справі №905/1228/15 не переглядалось в апеляційному, касаційному порядках та набрало законної сили.
18. Обставини, що встановлені судом при розгляді справи №905/1228/15, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.
19. Виходячи з того, що відповідач після прийняття рішення у справі №905/1228/15 за спожитий у жовтні-листопаді 2014 року природний газ за договором №13-384-ВТВ від 24.01.2013 у повному обсязі та у встановлені строки не розрахувався, позивач, зокрема, нарахував та заявив до стягнення проценти річних, а саме:
- 29390,52 грн. за період з 29.04.2015 по 29.10.2015 (поставка жовтня 2014 року на суму 12197686,22 грн.),
- 409686,86 грн. за період з 29.04.2015 по 11.02.2016 (поставка листопада 2014 року на суму 41051848,85 грн.).
20. Крім того, з позовної заяви вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, просило стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 22608621,27 грн., в тому числі 5249477,75 грн. за період з квітня 2015 року по січень 2016 року (поставка листопада 2014 року на суму 41051848,85 грн.).
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
21. Суд першої інстанції частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зокрема, зазначив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 по справі №905/1228/15 виконання вказаного рішення на суму 81698233 грн. було відстрочено на шість місяців з моменту набрання даним судовим актом законної сили.
На переконання суду, невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за період такого розстрочення або відстрочення.
При цьому, місцевий господарський суд послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України №3-1276г15 від 17.02.2016 (справа №905/3137/14-908/5775/14).
З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності обставин відстрочення виконання рішення від 24.11.2015 у справі №905/1228/15 з 11.12.2015 (набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 по справі №905/1228/15) по 10.06.2016 включно, підстави для нарахування 3% річних за зобов`язаннями листопада 2014 року у період з 11.12.2015 по 11.02.2016 на теперішній час відсутні.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку в частині нарахування 3% річних за зобов`язаннями березня, травня-вересня, листопада-грудня 2015 року, а також нарахованих за межами періоду з 11.12.2015 по 11.02.2016 (кінцева дата нарахування процентів річних за поставками жовтня-листопада 2014 року) за поставками жовтня-листопада 2014 року, беручи до уваги висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування процентів річних за поставками березня, травня-вересня, листопада 2015 року (частково на суму 4046822,44 грн), суд дійшов висновки, що сума процентів річних за простроченими зобов`язання відповідача по оплаті газу, який було поставлено у жовтні-листопаді 2014 року, листопаді (частково на суму 17625153,33 грн), грудні 2015 року (в межах визначених позивачем періодів) становить 2585122,58 грн.
Крім того, за розрахунком суду, а також з урахуванням наведеної вище правової позиції Верховного Суду України, беручи до уваги висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат за поставками березня, травня-вересня, листопада 2015 року (частково на суму 4046822,44 грн), місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача належать інфляційні збитки у розмірі 12920959,37 грн.
22. Суд апеляційної інстанції погодився з вищевказаними висновками суду першої інстанції, врахувавши, що аналогічного висновку, що невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за період такого розстрочення або відстрочення, дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.10.2018 у справі №923/1151/17.
VІІ. Позиція Верховного Суду
23. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.