ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №879/2/18
адміністративне провадження №А/9901/8/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку адміністративну справу за позовом Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1 треті особи: Полтавське ВКП ДП "УКРДІПРОДОР", Полтавська обласна державна адміністрація, Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області", про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, за апеляційною скаргою Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради на рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (у складі колегії: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Русанової В.Б., Ральченка І.М.),
В С Т А Н О В И В :
11 квітня 2018 року Руденківська територіальна громада в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради (далі також - позивач) звернулася до Харківського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
поділити земельну ділянку ОСОБА_1, площею 0,120 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) на два самостійні об`єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0092 га та 0,1108 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.;
поділити земельну ділянку громадянина ОСОБА_1, площею 0,430 га (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на два самостійні об`єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0373 га та 0,3927 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.;
примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) площею 0,0092 га, як самостійний об`єкт права власності із загальної площі 0,120 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 3145 грн.;
примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_2 ), площею 0,0373 га, як самостійний об`єкт права власності із загальної площі 0,430 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 12113 грн.;
залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) площею 0,1108 га, як самостійний об`єкт права власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором; залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) площею 0,3927 га як самостійний об`єкт права власності з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарств; що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором;
виконавчому комітету Руденківської сільської ради перерахувати на зазначенні ОСОБА_1 банківський рахунок відшкодування вартості частин земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, за рахунок видатків Виконавчого комітету Руденківської сільської ради;
уповноважити Виконавчий комітет Руденківської сільської ради забезпечення проведення державної реєстрації речових прав на дані земельні ділянки у комунальну форму власності Руденківської сільської ради;
зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили надати Виконавчому комітету Руденківської сільської ради реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти в якості відшкодування повної вартості частин земельних ділянок громадянина ОСОБА_1, що підлягають примусовому відчуженню;
зобов`язати відповідача звільнити частини земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, протягом десяти днів після попереднього повного відшкодування позивачем їх вартості.
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю викупу належної відповідачу земельної ділянки для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, що зумовлено суспільною необхідністю, відсутністю згоди власника земельної ділянки на такий викуп та наявністю підстав для примусового відчуження земельної ділянки.
Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року в задоволенні позову Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що в день прийняття рішення (07 листопада 2017 року) сільська рада вручила особисто відповідачеві під підпис повідомлення-пропозицію про викуп частини земельних ділянок, що підтверджується підписом відповідача на повідомленні-пропозиції про його одержання. У відповідь на дану пропозицію відповідач 05 грудня 2017 року надіслав позивачеві заперечення, в яких висловив свою незгоду з викупом.
У зв`язку із тим, що в рамках об`єднання громад Клюсівська сільська рада була реорганізована в Руденківську сільську раду та для уточнення площі та вартості частин земельних ділянок, що підлягають викупу, рішенням сесії Руденківської сільської ради від 05 квітня 2018 року, яка є правонаступником Клюсівської сільської ради, внесено зміни в рішення Клюсівської сільської ради від 07 листопада 2017 року.
У зв`язку із чим, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позивачем не було дотримано строки для отримання письмової відповіді відповідача щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмови від такого викупу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у скарзі доводи, просив апеляційну скаргу задовольнити.
19 лютого 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при повному з`ясуванні обставин справи на підставі наявних у справі доказів, з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні відповідач підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановленим законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Відповідно до статті 147 Земельного кодексу України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
Згідно із частиною першою статті 151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року № 1559-VI (далі - Закон № 1559-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI, примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються (частина четверта статті 4 Закону №1559-VI).
Згідно із статтею 7 Закону № 1559-VI, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 1559-VI передбачено перелік суспільних потреб, у зв`язку з якими можливий викуп земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, зокрема: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
Згідно із частиною другою статті 7 Закону № 1559-VI, рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об`єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.
Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно якого викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1559-VI, вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.