ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/465/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М. (головуючого), Банаська О. О., Ткаченко Н. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2019
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2019
у справі №922/465/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор"
до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"
про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (далі - ТОВ "НДТЦ "Ротор") в особі ліквідатора Голінного А.М. звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (далі - ДП "Завод ім. В.О. Малишева") про стягнення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 200000,00 грн. на підставі частини 4 статті 653, статті 1212 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані грошові кошти були перераховані на виконання умов договору від 20.01.2004 № 23/22Н-04-98/д, який в подальшому було розірвано рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 у справі №922/1281/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та постановою Верховного Суду від 10.04.2018.
14.03.2019 ДП "Завод ім. В.О. Малишева" подано зустрічну позовну заяву про визнання права власності на машину траншейну МТ та машину пошарової розробки ґрунту МПРГ-1м, виготовлені за договором від 20.01.2004 №23/22Н-04-98/дп та за договором від 10.12.2004 № 1637дп, на підставі частини 1 статті 331, частин 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України.
Вказує про недоведеність позивачем факту набуття або збереження майна ТОВ "НДТЦ "Ротор" Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева", що свідчить про відсутність правових підстав для застосування ст. 1212 ЦК України, тоді як положеннями статті 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.03.2019 у справі №922/465/19 повернуто ДП "Завод ім. В.О. Малишева" зустрічний позов на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала мотивована тим, що первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються частково на різних підставах виникнення, а тому спільний розгляд зустрічного позову ДП "Завод ім. В.О. Малишева" із первісним позовом ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" не є доцільним.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2019 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд визнав ухвалу місцевого суду такою, що прийнята з урахуванням вимог процесуального законодавства щодо спільного розгляду первісного та зустрічного позовів за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, що в даному випадку встановлено не було, оскільки потребує дослідження різних доказів та встановлення не пов`язаних між собою обставин.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі ДП "Завод ім.В.О. Малишева" просить Верховний Суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2019 у справі №922/465/19 скасувати, матеріали за зустрічним позовом ДП "Завод ім.В.О. Малишева" направити до Господарського суду Харківської області для розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме, ч. 1 ст. 4, ст. 180 ГПК України
Висновок судів про недоцільність спільного розгляду позову та зустрічного позову є необґрунтованим, обставини про взаємну пов`язаність зустрічного позову з первісним та єдину доказову базу для обох позовів судами попередніх інстанцій не були з`ясовані.
5. Доводи інших учасників справи
ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" у відзиві на касаційну скаргу просить ухвалу господарського суду першої інстанції про повернення зустрічного позову та постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддано обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 2 -4 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом,
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.