ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Волковицької Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балта-Агроінвест"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 (колегія суддів: Богацька Н.С. - головуючий, Принцевська Н.М., Ярош А.І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 (суддя Погребна К.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балта-Агроінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саражинка"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. ОСОБА_1,
2. ОСОБА_2,
3. ОСОБА_3,
4. ОСОБА_4,
про зобов`язання за актом приймання передачі передати майно
за участю:
відповідача: Апальков В.В.(адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Балта-Агроінвест" (далі - позивач або ТОВ "Балта-Агроінвест") звернувшись в суд з позовом, просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Саражинка" передати позивачеві за актом приймання передачі наступні земельні ділянки, розташовані на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області:
- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,49 га,
- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,03 га,
- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 2,84 га,
- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, загальною площею 2,28 га,
- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, загальною площею 2,23 га.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статтю 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частину 4 статті 124, статті 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 17, 27 Закону України "Про оренду землі", що порушене право позивача як орендаря земельних ділянок, право користування якими у нього виникло на підставі договорів оренди укладених з третіми особами, внаслідок фактичного їх зайняття відповідачем та відмовою звільнити ці земельні ділянки, підлягає захисту у обраний спосіб.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 позов задоволено частково, зобов`язано відповідача передати земельну ділянку, розташовану на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,49 га за актом приймання-передачі позивачеві. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено факт законності володіння та користування ним земельною ділянкою, розташованою на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,49 га, право оренди якої належить позивачеві на підставі договору оренди землі від 07.05.2013, тому позовні вимоги в цій частині задоволено.
2.3. У задоволенні позовних вимог щодо інших земельних ділянок судом відмовлено з тих підстав, що встановлено факт подвійної державної реєстрації права оренди на одні й ті ж самі земельні ділянки одночасно за позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим захист права користування земельною ділянкою, зокрема, шляхом її витребування з будь-якого незаконного володіння та користування не може бути здійснено за рахунок порушення існуючого права оренди іншої особи, яка законно володіє та користується земельною ділянкою.
2.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 скасовано частково, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за апеляційний перегляд рішення у сумі 2 643,00 грн.
2.5. Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає положенням статті 16 ЦК України, а також із того, що існування подвійної державної реєстрації прав оренди на одні й ті ж земельні ділянки суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів відповідача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано на підставі чинних договорів первинно та не припинялося.\
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права, оскільки неповно з`ясовані усі обставини справи, що мають значення для її вирішення, і зокрема щодо законності зайняття спірних земельних ділянок відповідачем за відсутності належної державної реєстрації договорів оренди, що призвело до не правильного застосування положень статей 202, 210, 124, 125 ЗК України, статей 4 - 6, 15, 11, 17, 18, 19 Закону України "Про оренду землі", частин 2, 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки відповідач не здійснював державної реєстрації у відповідності до вимог чинного законодавства України договорів оренди земельних ділянок, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами, і зокрема, поясненнями начальника відділу Держземагентства у Балтському районі Одеської області, клопотанням відповідача по справі № 1570/6289/2012, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.04.2014, копією Поземельної книги, кримінальним провадженням № 42016161340000066, яким не надано належної правової оцінки судами попередніх інстанцій.
3.3. Також, позивачем у касаційній скарзі зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з залишенням поданої ним позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, які, на його думку, є підставою для постановлення окремої ухвали щодо дій судді.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як встановленого господарськими судами попередніх інстанцій, відповідачем з фізичними особами було укладено наступні договори:
- з ОСОБА_2 (орендодавець) договір оренди землі від 16.12.2004, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 2,84 га, строком на 20 років. Договір зареєстровано у Балтському районному реєстраційному відділі Балтської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2005 за № 343;
- з ОСОБА_4 (орендодавець) договір оренди землі щодо земельної ділянки від 17.12.2004, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 2,23 га, строком на 20 років. Договір зареєстровано у Балтському районному реєстраційному відділі Балтської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2005 за № 223;
- з ОСОБА_3 (орендодавець) договір оренди землі від 24.12.2004, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_4, загальною площею 2,28 га, строком на 20 років. Договір зареєстровано у Балтському районному реєстраційному відділі Балтської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2005 за № 361;
- з ОСОБА_1 договір оренди землі від 10.10.2010, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 2,03 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Балтському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.07.2012 за № 51206004002499;
- з ОСОБА_1 договір оренди землі від 19.10.2011, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,49 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Балтському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.07.2012 за № 51206004002498.
4.2. Відповідно до п. 43 вищевказаних договорів, ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.
4.3. Всі вищевказані земельні ділянки передані орендодавцями (третіми особами) відповідачеві за відповідними Актами прийому-передачі земельної ділянки.
4.4. Судами також встановлено, що позивачем з фізичними особами було укладено наступні договори:
- з ОСОБА_4 (по договору ОСОБА_5 ) (орендодавець) договір оренди землі 02.04.2013, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_5, загальною площею 2,23 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано 11.08.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області Карасюком В.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 № 42511044 номер запису про інше речове право: 10858266;
- з ОСОБА_3 (орендодавець) договір оренди землі від 11.04.2013 щодо земельної ділянки, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_4, загальною площею 2,28 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано 29.08.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області Карасюком В.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.09.2015 № 43324976 номер запису про інше речове право: 11048677;
- з ОСОБА_1 договір оренди землі від 07.05.2013, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,49 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано 03.08.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області Карасюком В.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.08.2015 № 41953736 номер запису про інше речове право: 10724821;
- з ОСОБА_1 (орендодавець) договір оренди землі від 07.05.2013, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,03 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано 03.08.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області Карасюком В.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.08.2015 № 41955525 номер запису про інше речове право: 10725338;
- з ОСОБА_2 договір оренди землі 20.12.2013, розташованої на території Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 2,84 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано 07.09.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області Карасюком В.І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2015 № 43644294 номер запису про інше речове право: 11123475.
4.5. Отже, позивачем укладено договори оренди землі з тими самими громадянами-орендодавцями про оренду тих самих земельних ділянок щодо яких наявні чинні договори оренди землі, що раніше були укладені з відповідачем.
4.6. Звертаючись з даним позовом до суду позивач, вважаючи себе єдиним законним орендарем спірних земельних ділянок, посилався на неодноразове звернення до відповідача листами з вимогою про звільнення та передачу земельних ділянок, які перебувають у використанні останнього, однак відповідач відмовляється звільнити та передати позивачу орендовані останнім земельні ділянки та продовжує їх використовувати. Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що саме йому належить речове право оренди спірних земельних ділянок, оскільки укладені з ним договори оренди землі не були розірваними, не припинили свою дію і залишаються чинними до теперішнього часу.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
5.2. За приписами частин 1. 2 статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
5.3. Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.4. Згідно із частиною 3 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
5.5. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. При цьому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
5.6. За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
5.7. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 вказаного Закону).
5.8. Відповідно до статті 792 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
5.9. Згідно з частиною 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.10. Положеннями статей 125, 126 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди між відповідачем і третіми особами) право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
5.11. За змістом статті 17 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення відповідачем договорів оренди) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
5.12. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 цього Закону).
5.13. Укладаючи договори оренди земельної ділянки його сторони також домовились, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договорів оренди землі).
5.14. Відповідно до частини 2 статті 202 ЗК України державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та направо постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
5.15. Порядок здійснення державної реєстрації договорів оренди землі на час укладення відповідачем договорів оренди регламентовано Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (далі - Порядок № 2073) та Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174 та зареєстрований Міністерством юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962 (далі - Тимчасовий порядок).