ПОСТАНОВА
Іменем України
26 липня 2019 року
Київ
справа №808/790/14
касаційне провадження №К/9901/27300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 (суддя Чернова Ж.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі №808/790/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергосталь" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергосталь" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекцій у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2014 № 0004171501 та № 0004151503.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.05.2014 адміністративний позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Головне управління ДФС у Запорізькій області, звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, пункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергосталь" з питання дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток та податком на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом від 01.08.2013 №1090/08-28-22-12/24517162.
На підставі висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень:
пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 №0002102212 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 715043,75 грн., в тому числі: в сумі 603985 грн. основного платежу та в сумі 111058,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 №0002092212 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 642356,5 грн., в тому числі: в сумі 509931 грн. основного платежу та в сумі 132425,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 14.11.2013 №5591/7/08-01-1004-20 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 №0002092212 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14726 грн. основного платежу та в сумі 3681,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 №0002102212 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 12363 грн. основного платежу та в сумі 6181,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій; у іншій частині вказані акти індивідуальної дії залишено без змін.
У зв`язку з викладеним податковим органом прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 14.02.2014, які є предметом оскарження у цій справі:
№ 0004171501 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 696499,25 грн., в тому числі: в сумі 591622 грн. основного платежу та в сумі 104877,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
№ 0004151503 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 623949 грн., в тому числі: в сумі 495205 грн. основного платежу та в сумі 128744 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які слугували підставою для збільшення податкових зобов`язань за оскаржуваними актами індивідуальної дії, податковий орган пов`язує з неправомірним формуванням показників податкового обліку за нереальними операціями з придбання:
пиломатеріалів (деревини) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігран", Приватного підприємства "Транс-Атлантика Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпівдень";
посередницьких послуг щодо пошуку покупців металопрокату та партнерів, підготовки контрактів та інших маркетингових послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вектор-Трейд";
послуг щодо пошуку покупців на товар у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Стар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Верона".
Відсутність права у позивача на формування показників податкового обліку за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігран", Приватного підприємства "Транс-Атлантика Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпівдень" товарів відповідач пов`язує з встановленими під час проведення контрольних заходів щодо вказаних контрагентів обставинами про відсутність матеріальних ресурсів та інших умов, необхідних для ведення господарської діяльності, а також відсутність первинних документів під час проведення перевірок. Названі постачальники перебувають у стані припинення/ліквідації.
Також відповідач вказував про встановлені матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013180000000005 від 15.01.2013 обставини щодо "транзитного" характеру діяльності ряду підприємств, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігран", Приватного підприємства "Транс-Атлантика Сервіс".
Орган доходів і зборів наголошував на неможливості встановлення доцільності придбання позивачем послуг маркетингового характеру у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вектор-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Стар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Верона" в той час, коли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергосталь" у штаті є маркетинговий відділ з штатною кількістю працівників - 4 особи. У контексті обґрунтування цієї позиції відповідач також наголошував на тому, що у період до складення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вектор-Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Стар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Верона" актів прийому передачі послуг щодо пошуку покупців у позивача вже були усталені господарські відносини з цими ж клієнтами.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що пред`явлені суду позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій підтверджують їх реальний характер та зв`язок з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергосталь".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.