ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №816/2561/15
касаційне провадження №К/9901/27892/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
за участю секретаря Жидецької В.В.,
представника позивача Гончар Н.Б.,
представника відповідача Новоселецької І.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 у справі № 816/2561/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" у липні 2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000792202/519.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2015 позовні вимоги задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2015 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 залишив без змін.
Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, правонаступником якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.3 статті 198, пункту 201.11 статті 200 Податкового кодексу України, статтей 69, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Головним управлінням ДФС у Полтавській області під час судового засідання заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Кременчуцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кременчуцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області) її правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рунд" за серпень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосп Центр" за період: листопад 2013 року, січень, травень-червень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Карма-А" за період листопад-грудень 2013 року, січень, червень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрос-Опт" за період: листопад 2013 року, травень-червень 2014 року, Приватного підприємства "Айсберг Прайм" за період: грудень 2013 року, червень 2014 року, Фермерським господарством "Куценко" за період: грудень 2013 року, червень 2014 року, Приватним підприємством "Реджина Плюс" за період: лютий, червень 2014 року, результати якої оформлено актом від 16.01.2015 №48/16-03-22-02-12/30547403.
На підставі зафіксованих в акті висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 № 0000792202/519 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1836146 грн., в тому числі: в сумі 1224097 грн. основного платежу та в сумі 612049 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вчинення позивачем вищезазначених порушень вимог податкового законодавства, на думку відповідача, полягає у неправомірному включенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за наслідками господарських операцій щодо придбання товарів (соя) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рунд" на підставі договору від 20.08.2014 №25/08/2014-С, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп Центр" на підставі договору від 29.10.2013 №1/94/10/2013-С, Приватного підприємства "Айсберг Прайм" на підставі договору від 21.11.2013 №57/11/2013-С та Фермерського господарства "Куценко" на підставі договору від 21.11.2013 №64/11/2013-С.
Обґрунтовуючи свою позицію, Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області посилалась на те, що рух придбаних товарів позивачем у задекларованих постачальників не підтверджується у ланцюгу постачання. Крім того, податковий орган наголошував на встановленому за наслідками контрольних заходів факті неперебування контрагентів позивача за адресою місцезнаходження та неможливості фактично виконати договірні зобов`язання, з огляду на відсутність виробничих активів, складських приміщень, основних фондів та інших умов, необхідних для здійснення господарської діяльності, зокрема у задекларованих позивачем обсягах. Крім того, на думку відповідача, недоліки первинних документів, складених на наслідками спірних господарських операцій, позбавляють можливості ідентифікувати спірну поставку сої як таку, що відбулася за відображеним у договірних умовах змістом.
Крім того, відповідач вказує на зафіксовані Криворізькою північною об`єднаною державною податковою інспекцією висновки в акті перевірки від 09.07.2014 №77/04-83- 22-02/34031293 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Куценко", проведеної в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.02.2014 №32014040000000025, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, стосовно здійснення господарської діяльності ФГ "Куценко" за період з 01.01.2011 по 31.12.2013: обсяги наданих земельних ділянок у 2013 році не співпадають з обсягами реалізованої продукції, відсутні документи щодо внутрішньогосподарського переміщення сільськогосподарської продукції рослинництва врожаю 2011 та 2013 років.
Так, за висновками податкового органу, у спірній ситуації мала місце імітація господарських операцій щодо придбання товару.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що пред`явлені суду позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій підтверджують їх реальний характер та зв`язок з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод", яке є власником комплексу з переробки сої.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.